Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько![84]
Ой, вийди, вийди, та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Ой, вийди, вийди, серденько Галю,
Серденько, рибонько, дорогий кришталю!
Ой, вийди, вийди, не бійсь морозу, —
Я твої ніженьки в шапочку вложу.
Через річеньку, через болото
Подай рученьку, моє золото!
Через річеньку, через биструю
Подай рученьку, подай другую!
Ой, біда, біда, який я вдався, —
Брів через річеньку, та не вмивався.
Ой, завернуся та умиюся,
На свою милую хоч подивлюся.
«Ой, не вертайся та не вмивайся,
Ти ж мені, серденько, й так сподобався.
Ой, там криниця під перелазом —
Вмиємось, серденько, обоє разом.
Моя хустина шовками шита —
Утремось, серденько, хоч буду бита.
Битиме мати, знатиму, за що:
За тебе, серденько, не за ледащо!»
ОЙ, ЗА ГАЄМ, ГАЄМ
Орала, орала,
Не вміла гукати,
Та й найняла козаченька
На скрипочку грати.
Козаченько грає,
Бровами моргає...
Вража його мати знає,
На що він моргає:
Чи на мої воли,
А чи на корови,
Чи на моє біле личко,
Чи на чорні брови?
Воли та корови
Усі поздихають,
Біле личко, чорні брови
Повік не злиняють!
ПО ДОРОЗІ ЖУК, ЖУК
Який я моторний,
І у кого вдався, —
Хіба ж даси кону грошей,
Щоб поженихався!
По дорозі галка,
По дорозі чорна...
Подивися ж, козаченьку,
Яка я моторна!
Яка я моторна,
Гнучка, чорнобрива;
Як побачиш — аж заплачеш,
Що я вередлива!
ДОБРИВЕЧІР, ДІВЧИНО
«Добривечір, дівчино, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш!»[87]
«Чи то ж би я розуму не мала,
Щоб я тобі правдоньку сказала?»
«Добривечір, дівчино, чия ти?
Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?»
«Не питайся, козаченьку, чия я,
Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!»
«Дівчинонько-серденько, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш!»
«Отам моя хатонька край води,
З високого дерева, з лободи.
Я ж до хати сінечки приплету
З високого дерева, з черету!»
«Тепер же я догадався, чия ти!
Пусти ж мене, серденько, до хати!»
«Шкода теє, голубе, затівать,
Бо ти будеш ніченьку ночувать!»
«Та я ж тебе, серденько, не зведу,
Пожартую трішечки та й піду!»
Жартувала дівчина до зорі,
Поки стало виднесенько надворі.
«Ой, уставай, козаченьку, та тікай,
Та на мене славоньки не пускай!»
ГАНДЗЯ
Припев:
Гандзя душка, Гандзя любка,
Гандзя милая голубка,
Гандзя рибка, Гандзя птичка,
Гандзя цяця молодичка.
Чи я мало сходив світа?
Чи я мало бачив світа?
Чим калина найкрасніша,
Моя Гандзя наймиліша.
Припев.
Як на мене щиро гляне
І як стане щебетати,
Сердце моє, як цвіт, в’яне,
Сам не знаю, що діяти.
Припев.
Гандзю моя, Гандзю мила,
Чим ти мене напоїла:
Чи любистком, чи чарами,
Чи солодкими словами?