Припев:
Ой, тьох-тьох, віть-тьох-тьох-тьох,
Там музика грає,
Бас гуде, скрипка плаче —
Милий мій гуляє.
Ой, у гаю, при Дунаю,
Стою самотою,
Плачу, тужу, ще й ридаю,
Милий, за тобою.
Припев:
Ой, тьох-тьох, віть-тьох-тьох-тьох,
Стою самотою,
Плачу, тужу, ще й ридаю,
Милий, за тобою.
НЕСЕ ГАЛЯ ВОДУ
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок в’ється.
— Галю ж моя, Галю,
Дай води напиться,
Ти така хороша —
Дай хоч подивиться!
— Вода у криниці,
Піди та й напийся,
Я буду в садочку —
Прийди подивися.
— Прийшов у садочок,
Зозуля кувала,
А ти ж мене, Галю,
Та й не шанувала.
— Стелися, барвінку, —
Буду поливати,
Вернися, Іванку, —
Буду шанувати.
— Скільки не стелився,
Ти не поливала,
Скільки не вертався,
Ти не шанувала.
ЗАСПІВАЙМО ПІСНЮ ВЕСЕЛЕНЬКУ
Заспіваймо пісню веселеньку
Про сусідку молоденьку,
Про сусідку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
— Ой, сусідко, сусідко, сусідко,
Позич мені решітко, решітко:
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.[91]
Заспіваймо пісню веселеньку
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
— Ой, венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко:
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Маю жінку, молоду, молоду,
Не пущу ї по воду, по воду:
Могла би ся втопити, втопити,
Мусив би ся женити, женити.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про мандрівця молоденького.
Про мандрівця заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
— Ой, дівчино, не вір ми, не вір ми,
Бо я хлопець мандрівний, мандрівний:
Я мандрую тут і там, тут і там,
Подобаюсь дівчатам, дівчатам.
БЕЛОРУССКИЕ НАРОДНЫЕ ПЕСНИ
ПЕРЕПЕЛОЧКА
Белорусская игровая
Наша перепелка
Старенькая стала.
Припев:
Ты ж моя, ты ж моя перепелочка,
Ты ж моя родная перепелочка.
А у перепелки
Головка болит.
Припев.
А у перепелки
Ножки болят.
Припев.
А у перепелки
Да спинка болит.
Припев.
А у перепелки
Маленькие детки.
Припев.
Поиграй же с нами,
Перепелочка.
Припев.
КОСИЛ ЯСЬ КОНЮШИНУ
Косил Ясь конюшину,[92]
Все смотрел на дивчину.
А дивчина жито жала,
Улыбалась и моргала.
— Иди, Яся, ко мне,
Полюбился ты мне!
Бросил Яська косить,
Свою мать стал просить:
— Ой, ты, мама моя,
Пожени ты меня.
Все уж парни поженились,
Целовались и любились.
Кабы женушку я взял,
То б не пил, не гулял.
— Так бери Станиславу,
Она сядет на всю лаву!
— Станиславу не хочу,
Куда ж ее посажу?
— Так бери себе Янину,
Работящую девчину.
Ту, что в поле жито жала,
Улыбалась и моргала.
ЛЯВОНІХА
Белорусская плясовая
