— Я виправдаю її, пане Корнуелл, — запевнив Швед. — Обіцяю. А як щодо Яна Флемінга? — додав за мить.
Той усміхнувся.
— Не турбуйтеся за Яна. Ми знайдемо для нього гарну службу… І дуже можливо, ви ще не раз із ним попрацюєте знову. До слова… Як ваш сімейний портрет у фотомайстрині Едіт Тюдор-Харт? — Корнуелл уважно подивився на Марка. — Що думаєте з цього приводу?
— Думаю, що взяв правильний слід… Едіт Тюдор-Харт, безперечно, перша ланка нещодавно створеної совєцької резидентури у Лондоні.
Корнуелл замислено вибив пальцями дріб по поверхні столу.
— Гм… Окублилися? Просто у нас під носом…
— Так. А чому 6 і ні? — стенув плечима Марко. — Ми ж у Москві, під їхнім носом, витворяли що хотіли…
— Що думаєте робити, Марку? — поцікавився Корнуелл. — Вважайте, уся ця справа закрутилася і триматиметься виключно на вас…
— Я натякнув Едіт Тюдор-Харт про своє палке бажання вступити до лав компартії… Це її засмутило і вона одразу ж сказала, що поспішати не варто. Мовляв, є інший шлях, цікавіший і серйозніший. І вона радо познайомить мене з деким, хто підкаже, як використовувати мої таланти більш ефективно, аніж роздаючи комуняцькі газети… — відповів Швед.
— Вона відреагувала так швидко? — здивувався Корнуелл. — Чому такий поспіх?
— Гадаю, вони поспішають звестися у Лондоні на ноги, — розвів руками Швед. — Їм дуже потрібні свої люди, які б мали доступ у владні кабінети впливових осіб… Моя журналістська легенда сприяє цьому. А членство у компартії зводить нанівець усю секретність агентів… Тож, гадаю, Едіт докладе усіх зусиль, аби завербувати мене до совєцької підпільної мережі раніше, ніж я вступлю до лав Комуністичної партії Великої Британії…
— Гм-м-м, — протягнув Корнуелл. — От чортівня… Марку… якщо усе складеться, у нас в руках з’явиться реальна можливість знати, що відбувається у Москві, на Луб’янці.
— Тому, містере Корнуелл, я з готовністю піду знайомитися з цим поважним другом Едіт Тюдор-Харт, — мовив Швед. — Подивимось, що з усього цього вийде.
— Подивимось… — Корнуелл усміхнувся своєю м’якою, майже батьківською посмішкою. — Я обізнаний із непростою долею вашої нації, містере Швед, — сказав він раптом, — тож розумію, що ви — не просто агент британської розвідки. Ви — українець… А тому дуже мотивовані й зацікавлені в успіху нашої місії, адже усвідомлюєте, що робота у МІ-6 для вас також є чудовим інструментом, щоб під британським прапором відстоювати ваші особисті, національні інтереси…
Далі буде…
17.03.2019
Кам’янець-Подільський — Белфорт — Шо —
Львів — Кам'янець-Подільський
