представників влади – все це залишило приємні враження від перебування у
Дрогобичі і виконаної нами творчої роботи.
Капела поступово почала звикати до такого різноманітного і доволі на-
сиченого ритму творчої діяльності. Через кілька днів (31 жовтня) «Антей» ви-
ступав у концерті, присвяченому річниці проголошення ЗУНР в актовому залі
Львівського державного університету імені І. Франка.
Невеликою, майже місячною, перервою на репетиційні приготування і
низкою виступів запам’яталося закінчення грудня. Нас слухали на з’їзді Союзу
українок (22 грудня), на загальних зборах НТШ (27 грудня), медичний персо-
нал поліклініки №2 м. Львова, яку посвячували, а також учні й педагоги загаль-
ноосвітньої середньої школи №60. 1990 рік «Антей» завершував двома поваж-
ними різдвяно-новорічними концертами у Палацах культури Кам’янки-Бузької
і Буська, куди нас запросили керівники районних відділів культури місцевих
адміністрацій. Після закінчення концертів вдячні слухачі цих міст влаштували
нам сердечний прийом і спільну з нами зустріч Нового року. Були слова вдяч-
ності, вітання з наступаючим Новим роком і Різдвом Христовим.
Рік, ознаменований актом проголошення незалежності України, «Ан-
тей» розпочав із запису Львівським телебаченням різдвяної програми в хра-
мі Преображення Господнього. Це відбулося 3 січня 1991 року о 15-й годині.
26
Зиновій ДЕМЦЮХ
Записував капелу майстер своєї справи, досвідчений звукорежисер Ростислав
Саєнко. Наша зустріч і спільна робота з цим чудовим фахівцем і винятково до-
брозичливою та інтелігентною людиною відбувалася не вперше.
Теплі взаємини, добра акустика, сама атмосфера величного храму – все
це сприяло творчій роботі, хоча сувора зима досить-таки серйозно випробувала
нас, адже в церкві було холодно. Та, незважаючи на це, за порівняно короткий
час ми записали низку хорових творів на різдвяну тематику, а серед них – бага-
то колядок і щедрівок.
Приурочені до Різдва Христового, Нового року та Водохреща, світські і
церковні колядки та щедрівки, взаємодіючи між собою, міцно ввійшли в народ-
ний побут і засвоїлися людом. Вони стали культурним феноменом великого мо-
рально-етичного значення. З тієї причини, а також з огляду на музично-поетич-
ні якості колядки і щедрівки не могли пройти повз увагу композиторів і стали
в їхній творчості предметом індивідуальної обробки. Не дивно, що майже всі
визначні українські композитори зверталися до цього пласту нашої культури.
На превеликий жаль, ця плідна традиція на тривалий час була штучно
перервана через відомі обставини суспільно-політичного життя в Україні піс-
ля Першої світової війни (у Західній Україні – після «золотого вересня» 1939
року). Насильно культивований войовничий атеїзм завдав великої, часом непо-
правної шкоди не лише архітектурі, руйнуючи храми, а й музиці, намагаючись
викорінити традиційні народні звичаї та обряди. З концертної та творчої прак-
тики вилучалося все, що хоч трохи було пов’язане з релігійною тематикою.
Очевидно, цінні, істинні зерна духовності неможливо знищити, і про це, зокре-
ма, свідчило відродження, що переживало наше суспільство на момент нашого
запису в храмі Преображення Господнього.
Колядки і щедрівки давно стали органічною часткою української на-
ціональної культури, яка живе і приносить радість людям ось уже впродовж
кількох століть. І справді, ми пережили щасливі хвилини творчості, записуючи
ці прекрасні народні перлини, оброблені для хору визначними українськими
композиторами М. Лисенком, С. Людкевичем, К. Стеценком, М. Леонтовичем,
О. Кошицем, О. Нижанківським, В. Барвінським, Т. Купчинським, Д. Котком.
Родзинкою нашої програми були твори, які дали можливість продемон-
струвати свої вокальні можливості нашим солістам Б. Косопуду («Не плач, Ра-
хиле» в обробці Т. Купчинського), Я. Крилошанській («Що то за предиво» В.
Барвінського). Вперше у нашому виконанні прозвучали дві колядки, філігран-
но оброблені композитором, професором С. Стельмащуком, «Землю юдейську
нічка вкрила» і «Господь Бог предвічний». «Антей» мав честь бути першим
виконавцем цих творів.
Багатогодинна творча робота успішно завершилася пізно ввечері. Всі
отримали велике задоволення, але особливо раділи наші друзі телевізійники,