зацькі, стрілецькі та повстанські пісні. «Молитвою за Україну» та Державним
гімном традиційно ми завершили наш виступ. У просторому залі Палацу хімі-
ків довго не вщухали оплески, з уст керівників «Просвіти» і «Руху» ми почули
слова вдячності і побажання приїжджати ще. А ввечері ми з нашими чернігів-
ськими друзями зустрічали Новий рік за старим стилем. Вони прибули до нас
з Вертепом, Козою і Маланкою, показали цікаве і оригінальне театралізоване
дійство, збагачене фольклорними перлинами Наддеснянського краю. Потім ще
довго під час спільної святкової вечері звучали колядки, щедрівки, народні піс-
ні, привітання з Новим роком. Це була зустріч однодумців, серця яких вболіва-
ли за долю України.
Наступного дня, 14 січня, ми збиралися додому. На залізничний вокзал
«Антей» супроводжували голова Чернігівського обласного товариства україн-
ської мови імені Т. Шевченка «Просвіта» Василь Чепурний, відповідальний
секретар Володимир Ступак, голова міського товариства української мови іме-
ні Т. Шевченка «Просвіта» Лариса Куровська, голова Чернігівської крайової
організації Народного Руху України Валерій Сарана, а також наші прихиль-
30
Зиновій ДЕМЦЮХ
ники і друзі. Буду відвертим, ми захоплювалися їхньою відвагою і одержиміс-
тю в боротьбі за демократичні перетворення на Чернігівщині, за незалежність
України. Нам було відомо, що їх лякали, погрожували, декому обіцяли «золоті
гори» взамін на відречення від обраного шляху. Але ніщо не могло їх зламати
чи спокусити. Це були воістину лицарі з Прометеївським духом і Антеївською
любов’ю до рідної землі.
На вокзалі нас знову об’єднала рідна пісня. На прощання ми дружною
сім’єю зібралися біля вокзальної новорічної ялинки. Хтось затягнув коляду,
яку вмить всі підхопили. І полилася задушевна різдвяна мелодія попід небе-
сами, заповнюючи всі закутки вокзалу. Люди завмерли. Міліціонери були на-
сторожені і дещо розгублені. Один із них підійшов до колективу, щось виясню-
ючи. Здавалося, що ось-ось пролунає команда «Прекратить!» Але все ж якась
сила стримала його від такого рішення, він спокійно відійшов від нас і почав
уважно слухати. Ми зрозуміли, що і тут часи теж міняються. А присутні на
вокзалі підходили до нас все ближче і ближче. Через декілька хвилин довкола
ялинки створилося кільце з доволі чисельної громади, які заворожено слухали
нас і просили співати ще і ще.
Так виник імпровізований концерт. З колядок і щедрівок ми мимоволі
перейшли на патріотичні пісні. Не оминули і пісню, яку люб’язно нас навчили
чернігівські побратими, – «В нас велике свято нині, всі прапори жовто-сині…»
Ця пісня народилася в цьому краю і була дуже популярною.
Але підійшов поїзд, слід було прощатися. Незважаючи на смуток про-
щання, ми все ж були у піднесеному настрої, бо знали, що незабаром сюди по-
вернемось, адже в липні на нас чекало козацьке свято, а в його рамках – наукова
конференція «Батурин – гетьманська столиця України».
Переповнений враженнями від поїздки до Чернігова колектив довго «не
відпочивав» і вже 19 січня 1991 року, на саме Водохрестя, співав у Будинку
культури с. Заболотці Бродівського району на Львівщині, а 21 січня виступив з
великим святковим концертом до Дня Соборності України у приміщенні Львів-
ського агропрому. Ініціаторами і організаторами концертних виступів були
провідний бас «Антея», уродженець с. Заболотці Роман Мартинюк та прези-
дент нашої капели Микола Лазуркевич. Обидва концерти мали великий успіх.
1991 рік був не тільки неспокійним і напруженим у суспільстві, а й роком
об’єднання демократичних сил, громадських рухів і організацій. Як свідчення
і усвідомлення того, що в єдності – сила народу, депутати Івано-Франківської,
Львівської і Тернопільської обласних рад приймають рішення про проведення
у Львові об’єднаного сесійного засідання з метою вироблення спільної страте-
гії і тактики для якнайшвидшого повалення ненависного тоталітарного режи-
му і утворення Української незалежної держави.
Увечері 16 лютого на честь цієї події у Львівському театрі опери та ба-
лету імені Івана Франка відбувся концерт для його учасників силами провід-
них творчих колективів та сольних виконавців з трьох областей. Тут виступили
симфонічний оркестр Львівського державного академічного театру опери та