Выбрать главу

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

31

балету імені Івана Франка (диригент – народний артист України Ігор Лацанич),

заслужена капела бандуристів України «Кобзар» Струсівського сільського Бу-

динку культури Теребовлянського району Тернопільської області (художній

керівник і головний диригент – заслужений артист України Богдан Іванонь-

ків), Львівський фольклорний театр Остапа Стахіва, вокальний квартет у скла-

ді Северина, Соломії, Ольги, Олесі Сокальських з м. Івано-Франківська, ор-

кестр заслуженого вокально-хореографічного ансамблю України «Галичина»

Палацу культури виробничого об’єднання «Електрон» (керівник – заслужений

працівник культури України Петро Рачинський), народний ансамбль танцю

«Покуття» Коломийського міського Будинку культури Івано-Фанківської об-

ласті (керівник – заслужений працівник культури України Дмитро Демків), со-

лісти – Василь Дудар, Степан П’ятничко, лауреат республіканського конкурсу

(нині народний артист України), заслужена артистка України Оксана Білозір

(м. Львів), Михайло Сливоцький (м. Івано-Франківськ). Поезії В. Самійленка

читав артист Львівського державного академічного українського драматичного

театру імені М. Заньковецької Святослав Максимчук.

Хорова капела «Антей» мала честь відкривати цей поважний концерт

«Молитвою за Україну» М. Лисенка. Найбільше враження на слухачів спра-

вило виконання хором «В’язанки стрілецьких пісень» Я. Ярославенка (в аран-

жуванні для хору автора цих рядків) та старовинної галицької пісні в обробці

М. Гриценка «На славній річеньці, на Сяну» (соліст – Василь Дудар). На завер-

шення концерту всі учасники виконали гімн «Ще не вмерла Україна».

Настали перші весняні дні. З їх приходом «Антей», збагачуючи свою

снагу, знову торкається струнами своєї душі безсмертної Музи Великого Коб-

заря. Поповнюється репертуар цікавими знахідками, серед них «Наша дума,

наша пісня…» А. Кос-Анатольського, твір, який люб’язно допомогла знайти

для капели дружина композитора Надія Кос, написаний раніше, але з відомих

причин довго замовчуваний. 9 березня 1991 року «Антей» вперше виконав цей

твір на концерті, присвяченому 177-й річниці від дня народження Т. Шевченка,

який відбувся у Львівському академічного театрі опери та балету імені І. Фран-

ка з ініціативи управління культури облдержадміністрації, товариства «Просві-

та» і Спілки письменників України.

Наприкінці березня 1991 року в духовному житті України і, зокрема,

Української Греко-Католицької Церкви сталася визначна подія: на Батьківщи-

ну повернувся Блаженніший Патріарх Мирослав Іван кардинал Любачівський.

Зустріч громадян м. Львова і Західної України з Владикою відбулася 31 березня

на площі перед оперним театром. Супроводжували його представники влади

на чолі з В’ячеславом Чорноволом, а також духовенство, творча інтелігенція.

На спеціально підготовленій сцені хор «Антей» разом із славнозвісним

«Дудариком» зустрічали главу УГКЦ «Молитвою за Україну» М. Лисенка. Під

час урочистого відзначення цієї події перед велелюдною аудиторією, що зібра-

лася на площі, обидва колективи почергово виконували твори української ду-

ховної музики. У виконанні «Антея» прозвучали «Алилуя» М. Вербицького,

32

Зиновій ДЕМЦЮХ

«Благослови, душе моя, Господа» К. Стеценка, «Пісня на честь святого Воло-

димира» В. Барвінського, «Будь ім’я Господнє» Д. Бортнянського. У фінальній

частині у спільному виконанні обох колективів могутньо і велично прозвучали

«Многая літа» Д. Бортнянського і «Ще не вмерла Україна».

Тижнем пізніше, у Великодній понеділок, з нагоди повернення Бла-

женнішого Патріарха Мирослава Івана кардинала Любачівського в приміщен-

ні Львівського театру опери та балету імені Івана Франка відбулася Святочна

Академія, на якій хорова капела «Антей» удостоїлася честі відкривати урочис-

тий концерт. Величним і піднесеним твором «Христос Воскрес» Богдана Вах-

нянина ми розпочали свою програму. Далі «Антей» співав «Пісню на честь

святого Володимира» Василя Барвінського, «Аве Марію» Джуліо Каччіні (соло

– Ярослава Крилошанська) і старовинну галицьку пісню в обробці Миколи

Гриценка «На славній річеньці, на Сяну» (соло – Василь Дудар). Останній твір,