Выбрать главу

як завжди, мав найбільший успіх, завдяки значною мірою глибоко проникли-

вому виконанню сольної партії. Фортепіанний супровід «Аве Марії» з тонким

відчуттям ансамблю провів Остап Демцюх.

У цьому концерті також брали участь народна чоловіча хорова капела

«Гомін» Львівського відділення Всеукраїнської музичної спілки та Товариства

української мови імені Т. Шевченка «Просвіта» (диригент – Олег Цигилик),

хор хлопчиків та юнаків «Дударик» (художній керівник та диригент – Микола

Кацал, концертмейстер – Тетяна Лагола), струнний квартет у складі Богдана

Каськіва, Тетяни Шуп’яної, Юрія Женчура, Олени Журової, камерний оркестр

Спілки композиторів (керівник – професор Мирослав Скорик), симфонічний

оркестр Львівського театру опери та балету імені І. Франка (диригенти – Ігор

Лацанич та лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, професор

Юрій Луців), провідні оперні співаки Світлана Мамчур (сопрано), народний

артист УРСР Володимир Ігнатенко (тенор), Тамара Куценко (сопрано). Про-

граму вів актор Юрій Брилинський. Відповідав за програму професор Ярема

Якуб’як, а координував її – Володимир Луців (Англія).

Події одна за одною яскравим калейдоскопом змінювалися, закарбовую-

чись у творчому літописі нашого колективу. У квітні-травні 1991 року «Антей»

вписав ще кілька яскравих сторінок у свою творчу біографію. Це – виступ на

Першому Всеукраїнському з’їзді репресованих (політв’язнів) в актовому залі

Політехнічного інституту (21 квітня), участь у Міжнародному музичному фес-

тивалі, присвяченому 100-річчю української еміграції («Музика українського

зарубіжжя», 18-26 квітня), концерт-лекція на Львівському молококомбінаті (8

травня), виступ, присвячений 130-річчю з дня перевезення праху Т. Г. Шев-

ченка з Петербурга на рідну землю (мітинг-реквієм на площі перед оперним

театром, 22 травня).

Міжнародний музичний фестиваль «Музика українського зарубіжжя»,

який проходив у концертному залі імені С. Людкевича Львівської державної

філармонії привернув увагу не тільки професійних музикантів з усієї Укра-

їни (композиторів, теоретиків, музикознавців, диригентів), а й прихильників

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

33

хорової, інструментальної і вокальної музики. Форум під такою назвою був

особливим, адже він відбувався вперше (відгородженість від світу не давала

можливості зробити це раніше).

Зацікавленість фестивалем була дуже великою. Напередодні його про-

ведення доктор мистецтвознавства, професор Стефанія Павлишин разом з

професором Яремою Якуб’яком звернулися до мене з пропозицією виконати

Літургію американського композитора українського походження Ігоря Соне-

вицького, вручивши партитуру автора, який написав її буквально напередодні.

Познайомившись з нею, мене зацікавила новизна музичної мови композитора в

цьому жанрі, колорит звучання, використання українського народного мелосу

(зокрема гуцульського), своєрідність інтонацій, гармонії і фактури. Поділив-

ся своїми міркуваннями з колективом. А ще йшлося про можливе виконання

цього твору не тільки у Львові, а й на подібному фестивалі у США. Це певною

мірою заінтригувало хор і ще більше заохотило до роботи.

Усі усвідомлювали, що праці потрібно вкласти чимало, адже твір масш-

табний, а часу обмаль. Сподівалися також на приїзд композитора. Наш виступ

на фестивалі разом із заслуженою хоровою капелою «Трембіта» (співала у дру-

гому відділенні програми) припав на 23 квітня.

Після короткого слова ведучої про життєвий і творчий шлях композито-

ра зал заполонила музика Літургії. Прозвучали останні акорди твору, публіка

на якусь мить завмерла, потім щедро нагородила «Антей» палкими тривалими

оплесками. Вони були адресовані також і солістам Василю Дударю, Ярославі

Крилошанській, Роману Литвину.

Але на цьому наш виступ не закінчився, адже в програмі був ще один

твір композитора-українця зі США Івана Недільського «Засяло сонце золоте»,

який за духом дуже актуальний у ці дні, неодноразово виконувався і мав вели-

кий успіх у слухачів. Не стало винятком і наше виконання: на прохання публі-

ки твір довелося повторити. Концерт записувало Львівське телебачення. З по-

важних причин Ігор Соневицький, на жаль, не зміг прибути на фестиваль. Ми

зустрілися кількома місяцями пізніше. Він з великим зацікавленням послухав