Обласне свято хорового співу, присвячене 150-річчю від дня народжен-
ня М. Лисенка, організував обласний науково-методичний центр народної
творчості і культурно-освітньої роботи на чолі з його директором, кандидатом
педагогічних наук, доцентом Романом Березою. Він же був і режисером-поста-
новником цього святкового заходу.
На урочистому відкритті свята, яке розпочалося 7 червня 1992 року біля
оперного театру, слово про Миколу Лисенка виголосив кандидат мистецтвоз-
навства, доцент Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка Ярема
Якуб’як. Продовжилося свято співочим походом кращих хорових колективів
області вулицями Львова і завершилось у «Шевченківському гаю». Заключним
акордом став виступ зведеного хору на Співочому полі.
Зведеним хором диригували заслужений діяч мистецтв України О. Ци-
гилик, заслужені артисти України О. Волинець, Б. Дерев’янко, І. Жук, заслуже-
ний працівник культури України З. Демцюх, диригент жіночої хорової капели
«Освітянка» Марія Гірняк.
Диригував зведеним хором патріарх українського хорового мистецтва,
народний артист України, професор Євген Вахняк. Ось як описує цей знамен-
ний момент В. Лига у книзі «І проросте посіяне зерно»: «Багатотисячна ау-
диторія, а також сотні учасників хорів, які брали участь у концерті, овацією
зустріли появу на диригентському містку маестро Вахняка. Той виступ для ви-
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
41
датного диригента, якому виповнювався вісімдесятий рік, став його своєрід-
ною лебединою піснею».
Лисенківська муза разом з кращими хоровими колективами області об-
дарувала слухачів дивоцвітом пісень і незабутніх мелодій.
А на початку травня нам випала щаслива нагода проявити наші профе-
сійні можливості на Другому Міжнародному фестивалі духовної музики «Gaude
Mater» у м. Ченстохові (Польща). Колектив запросив осередок промоції культури
«Gaude Mater» та її директор Кжиштоф Посьпєх. До цього фестивалю «Антей»
наполегливо готувався. Генеральною репетицією перед виїздом до Польщі став
концерт духовної музики у м. Самборі в приміщенні органного залу.
До Ченстохова «Антей» виїхав 4 травня 1992 року. Перший концертний
виступ на фестивалі відбувся наступного дня зранку в костелі для молоді, дру-
гий – у музичній школі. Тут ми співали разом з хором «Легенда» (Польща) та
вокальним ансамблем «Адирна» (Казахстан).
6 травня відбулося ще два виступи нашого колективу: зранку – в одному
з храмів м. Ченстохова, ввечері – у м. Клобуцьку. Скрізь концерти були добре
організовані, приймали нас по-родинному тепло і щиро. Наступного дня «Ан-
тей» запросили працівники Варшавської радіокомпанії для фонозапису в один
із храмів Ченстохова. Записували цифровою апаратурою (на той час це було но-
винкою радіотехніки). Скарбничка звукозапису цього фестивалю поповнилася
такими духовними творами українських композиторів: «Благослови, душе моя,
Господа» К. Стеценка, «Отче наш» і «Алилуя» М. Вербицького, «Єдинородний
Сину» І. Соневицького, «К кому возопію, Владичице» невідомого автора (соло
Я. Крилошанська), «Концерт №3» Д. Бортнянського, «Богородице Діво, радуй-
ся» А. Гнатишина, «Христос воскрес» Б. Вахнянина, «Херувимська №7» Д.
Бортнянського, «Молитва за Україну» М. Лисенка. Звукорежисер з Варшави,
записавши програму капели, високо оцінила її професійну виконавську куль-
туру, назвавши одним з найкращих хорів фестивалю. Згодом диск із записом
надіслали Львівській телерадіокомпанії.
8 травня зранку у приміщенні філармонії Ченстохова відбулася зведена
репетиція всіх хорових колективів фестивалю. Працювали над обов’язковою
програмою. До неї ввійшли такі твори: «Gaude Mater Polonia» (анонім XVIII
ст.), а також «Missa Brevis» Юзефа Сьвідера (сучасного польського компози-
тора). О сімнадцятій годині в цьому ж залі відбувся великий святковий кон-
церт учасників фестивалю. У заключному концерті брали участь колективи з
Югославії, Литви, Швейцарії, Казахстану, України, Польщі, Болгарії, Чехосло-
ваччини, Угорщини.
Крім хорової капели «Антей», Україну представляли ще два відомих ко-
лективи – «Дударик» (м. Львів, хорова школа) і хор хлопчиків (м. Мукачево,
хорова школа).
Спочатку кожен хор, вийшовши на сцену чи балкон (деякі колективи
були розміщені саме на балконі), мав сольний виступ (один духовний твір на
42