Выбрать главу

Зиновій ДЕМЦЮХ

власний вибір), згодом, у фіналі концерту, об’єднаний хор виконував твори

обов’язкової програми фестивалю. Перед виступом об’єднаного хору прези-

дент фестивалю Кжиштоф Посьпєх виголосив вітальне слово. Для сольного

виконання на сцені філармонії «Антей» вибрав «Херувимську №7» Д. Борт-

нянського.

Концерт пройшов піднесено, урочисто. Програма виступів була цікавою

і різноманітною. Оплески в кінці концерту були щирими і тривалими. Завер-

шення фестивалю було грандіозним. Воно відбувалося у Базиліці Матері Божої

на Ясній Горі, де, власне, і зберігається знаменита чудотворна ікона (до речі,

колись вивезена з України).

Тисячі людей прибуло на свято. Хорові колективи розмістилися на ве-

ликому прямокутному балконі храму. Зверху було добре видно море людей, які

очікували на початок цього великого духовного дійства.

Увечері розпочалася святкова католицька меса за участю багатьох свя-

щеників з Польщі. Це була велична Служба Божа на прославу Божої Матері. По

її завершенні кожен хор згідно з програмою фестивалю виконував твір присвя-

чений Пречистій Діві Марії. Наша хорова капела заспівала старовинний кант

невідомого автора «К кому возопію, Владичице» (соло – Я. Крилошанська).

Участь у фестивалі справила на нас незабутнє враження. Ми були по-

дивовані доброю його організацією, професійною атмосферою, яка сприяла

творчості, доброзичливістю і гостинністю господарів. Успіх на концертах і під

час фонозапису ще більше окрилив колектив, утвердив і збагатив професійно

і духовно. Через декілька днів після повернення додому на адресу хорової ка-

пели надійшов лист від пана Кжиштофа Посьпєха. У ньому зазначалося: «Осе-

редок Промоції Культури – організатор ІІ Міжнародного фестивалю сакральної

музики «Gaude Mater» виражає сердечну вдячність за участь в концертах фес-

тивалю з цікавим репертуаром на релігійну тематику. Ми під враженням висо-

кого виконавського рівня, артистичної майстерності, а також чудових творчих

інтерпретацій. Глибоко віримо, що програма, представлена на фестивалі, при-

несла слухачам багато естетичних насолод, рівно ж як і для виконавців була

джерелом нового артистичного удосконалення».

Концертно-виконавська діяльність «Антея» протягом травня була доволі

активною. Належно підготувавшись до вже традиційного щорічного концерту з

нагоди перевезення праху Тараса Шевченка із Петербурга в Україну, ми взяли

участь в урочистому вічі, присвяченому 131-й річниці перезахоронення великого

сина України. Віче почалося о сімнадцятій годині 22 травня на майдані біля По-

рохової вежі у Львові. Відкрив його начальник обласного управління культури

України, професор Олег Гринів. Прозвучав шевченківський «Заповіт». Потім на

віче виступали голова Львівського Товариства української мови імені Т. Шевчен-

ка «Просвіта», лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, народний

депутат України, письменник Роман Іваничук, актори театру імені М. Занько-

вецької заслужені артисти України Григорій Шумейко і Юрій Брилинський, по-

ети Галина Гордасевич та Ірина Вовк, Богдан Стельмах і Роман Качурівський.

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

43

Між виступами акторів і поетів у виконанні капели звучали пісні на сло-

ва Т. Шевченка «Орися ж ти, моя ниво» М. Лисенка, «Думи мої» в обробці Є.

Козака, «Реве та стогне Дніпр широкий» в обробці А. Авдієвського, а також

твір А. Кос-Анатольського «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине». Завер-

шили ми це багатолюдне зібрання урочистим виконанням Національного гімна

«Ще не вмерла Україна».

З майдану цього ж дня хорова капела «Антей» поспішала до приміщен-

ня Львівського оперного театру на вечір-зустрічі з народним депутатом Украї-

ни Сергієм Головатим. Пригадую, як сердечно і захоплено зустрічала львівська

громада цього політика. На той час сприймала його як розумного і відважного

борця за демократію і справедливість. Хто б міг подумати, що мине трохи часу,

і з ним можуть статися такі непередбачувані метаморфози. А тоді ми, співаючи

патріотичних пісень, підтримуючи відповідну атмосферу в залі, уважно, зата-

мувавши подих, ловили за кулісами кожне його слово.

Популярність «Антея» зростала. Капела все частіше отримувала запро-