їни А. Кушніренка цей твір був з успіхом виконаний «Антеєм» на заключному
концерті переможців конкурсу в Національному театрі опери та балету імені Т.
Шевченка. Соло виконали Любов Куць та Ірина Тарнавська.
Рішенням журі конкурсу хорова капела «Антей» була удостоєна дру-
гої премії і звання лауреата серед академічних мішаних хорів. Першу премію
здобула хорова капела «Мрія» Львівської комерційної академії (диригент – за-
служений артист України Б. Дерев’янко) та хор Одеського музичного училища
(художній керівник і диригент – В. Доронін). Трьом колективам присуджено
третє місце. Ось як оцінив підсумки конкурсу член журі, музичний критик,
письменник і журналіст М. Головащенко: «Як засвідчив конкурс, останнім ча-
56
Зиновій ДЕМЦЮХ
сом збільшилася кількість колективів академічного плану, які за майстерністю
виконання часто-густо не поступалися професійним капелам і хорам. Конкурс
показав також, що в деяких регіонах сформувалися місцеві художньо-співочі
традиції. Збагатилася творчо-організаційна практика хорів, активна діяльність
яких сприяла піднесенню престижу України на міжнародних хорових фести-
валях і конкурсах.
Дуже приємно, що в конкурсних програмах хорових колективів
з’явилися кращі зразки національної хорової класики, духовні твори, козацькі,
чумацькі перлини, пісні січових стрільців, вояків УПА тощо, а також новіт-
ні хорові композиції сучасних українських і зарубіжних авторів. Цього разу
в репертуарі учасників конкурсу було близько п’ятдесяти народних перлин в
обробці патрона конкурсу – Миколи Леонтовича, його оригінальні композиції
і, зокрема, пречудові духовні твори та хори з опери «На русалчин Великдень».
Далі автор зазначив: «Загальновідомо, який керівник, такий і його хор.
Конкурс виявив чимало таких, що недостатньо володіють професіональними
навиками роботи з хором, не вміють проникнутися виконуваним, створити пе-
реконливий, повнокровний образ. Та ми побачили й інших – справжніх, глибо-
ко мислячих професіоналів. Це, насамперед, Олександр Тарасенко з Рівного,
Богдан Дерев’янко, Зиновій Демцюх, Олег Цигилик зі Львова, Омелян Шпа-
чинський та Світлана Фоміних з Миколаєва, Григорій Ліознов і Віктор Доронін
з Одеси, Юрій Любович з Кіровограда, Любомир Боднарук з Чернігова та ін.»
Цікавим є ще і такий момент нашого перебування на конкурсі. Висту-
пивши з конкурсною програмою, я піднявся на балкон з метою послухати ви-
ступи інших хорових колективів. До мене підійшов народний артист України,
професор Михайло Кречко, щиро вітав з успішним виступом, зазначивши при
тому, що йому особливо заімпонувала висока культура співу, глибоке проник-
нення у зміст і стиль виконуваних творів, ансамблева злагодженість та тонкість
фразування. Приємно було чути ці слова з уст шанованого маестро, багаторіч-
ного художнього керівника і головного диригента спочатку Закарпатського на-
родного хору, а потім Республіканської капели «Думка». Згодом, у статті «Без
амбіцій та самозакоханості» (журнал «Музика», 1993 р., вересень-жовтень),
аналізуючи виступи хорових колективів на конкурсі, він напише: «Великі пер-
спективи у двох колективів зі Львова: це «Мрія» (керівник Б. Дерев’янко) та
«Антей» (керівник З. Демцюх). Вони краще за інших виконували знамениті
«Літні тони» М. Леонтовича, показали прекрасне музикування, серйозний ре-
пертуар».
23 травня відбувся заключний концерт переможців конкурсу у Націо-
нальному театрі опери та балету імені Т. Г. Шевченка. «Антей» виконав «За-
ключне Купало» із фольк-опери «Цвіт папороті» Є. Станковича, а на завершен-
ня разом з «Мрією» заспівав Державний гімн України.
Незважаючи на великий успіх конкурсу, були й нарікання. Дуже див-
ним видався той факт, що Українське телебачення не спромоглося організувати
прямої трансляції заключного концерту конкурсу, в якому виступали його пе-
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
57
реможці. Дивувало й інше: організаторами конкурсу виступали Всеукраїнська
музична спілка, Міністерство культури, Міністерство освіти і Федерація проф-
спілок України, але, на превеликий жаль, на концертах третього туру нікого
з Міністерства культури не було. Мало уваги приділили цій грандіозній події