Пісенні обрії "АНТЕЯ"

професор Микола Колесса, який високо оцінив виконавський рівень цих тво-

рів, особливо пісні «Говорили люди, сусіди» в його обробці. Прозвучав також

комплімент з уст видатного маестро і на адресу молодого концертмейстера

Остапа Демцюха.

На момент виступу «Антей» збагатився не тільки різноманітною про-

грамою, а й цікавими особистостями, закоханими в пісню. Серед них – Сте-

фанія і Наталія Луцишин, Тетяна Сливинська, Ірина Ковалик (Бобик), Богдан

Ховзун, Юрій Вівчар, Оксана Когут, Володимир Яскевич, Дмитро і Наталія Бо-

гоніс, Степан Марущак.

А незабаром надійшла радісна звістка з Києва: 26 вересня 1988 року

за постановою президії Укрпрофради нашому хору присвоїли почесне зван-

ня «народний». Після успішно проведеного творчого звіту на «Антей» чекала

ще одна мистецька вершина, яку слід було підкорити – конкурс імені Соломії

Крушельницької в м. Тернополі. Цей конкурс започатковано 1986 року за по-

становою Тернопільського обласного управління культури, секретаріату об-

лпрофради і президії правління обласного відділення Музичного товариства

України. Тоді ж організатори вирішили зробити його традиційним, відзнача-

ючи переможців спеціальною премією імені геніальної співачки, уродженки

Тернопілля.

1 жовтня 1988 року відбувався конкурс вдруге. За рішенням оргкомі-

тету до участі в ньому запрошувалися хорові колективи, у репертуарі яких

обов’язково мали бути по одному твору української, російської та зарубіжної

класики, а також твори композитора-класика із союзних республік, і сучасного

радянського композитора. До цієї складної програми додавалася як обов’язкове

виконання обробка української народної пісні. Не менше двох творів хор-

учасник конкурсу мав співати акапельно.

Як бачимо, програма досить вимоглива. Для її підготовки довелося до-

бре попрацювати. У нашій програмі були твори Г. Ернесакса (слова Л. Кай-

дули) «Моя Батьківщина»; Д. Бортнянського «Херувимська №7»; К. Стеценка

(слова П. Грабовського) «Сон»; Д. Каччіні «Ave Maria» (соло – Я. Крилошан-

ська); В. Гавриліна (слова А. Шульгіної) «Мама» (аранжування З. Демцюха,

ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»

11

соло – Я. Крилошанська) та Г. Давидовського «Фантазія на українські теми

«Кобза». Партію фортепіано виконував Остап Демцюх. Конкурс проходив у

актовому залі фінансово-економічного інституту.

До складу журі входили відомі виконавці, музикознавці, діячі культури

і мистецтва. Серед них – знаний хоровий диригент заслужений артист УРСР,

професор Богдан Дерев’янко. Очолювала журі народна артистка УРСР, профе-

сор Львівської державної консерваторії імені М. Лисенка Марія Байко.

У творчому змаганні «Антей» отримав найвищу оцінку і став лауреатом

конкурсу. Йому було присуджено першу премію. З-поміж інших колективів ла-

уреатом стала також хорова капела «Мрія» Львівського торговельно-економіч-

ного інституту (диригент І. Чупашко).

Окрилений перемогою, колектив «Антея» наступного дня поїхав у село

Біла (біля Тернополя) до родинного гнізда Соломії Крушельницької, де про-

вела дитячі і юнацькі літа майбутня співачка. До музею-садиби прибули також

представники оргкомітету конкурсу, мистецтвознавець Михайло Головащенко,

автор книг та численних публікацій про С. Крушельницьку, діячі культури і

мистецтва, хорові колективи, відзначені на конкурсі. Після оглядин музею на

подвір’ї садиби відбулося урочисте вшанування світової слави співачки. У ві-

нок шани вплелися і виконані співаками «Антея» декілька творів із конкурсно-

го репертуару.

Із гарними напрацюваннями ми закінчували 1988. Вірили, що 1989 року

колектив буде спроможний освоювати нові творчі обрії. Тож цей рік у творчій

біографії «Антея» став тим періодом, коли його концертна діяльність прибрала

виразно культурно-просвітницьке спрямування. Саме це, як виявилося згодом,

набуло традиційного характеру і стало визначальним творчим кредо колективу.

Свідченням цього були численні концерти і виступи у м. Львові та області. Ми

співали для льотного складу Львівського об’єднаного авіазагону, трудівників

сіл Київець і Хоросно Миколаївського і Перемишлянського районів, науковців

Західно-української геологорозвідувальної експедиції, працівників Львівсько-

го облагропрому, вихователів і адмінперсоналу дитячого дошкільного закладу