“... Воно знову оживає”
Ім’я хору – «Антей» – символічне. Воно втілює ідею оновлення сил на-
роду, їх відрод ження від дотику до співочих традицій рідної землі...
Протягом останніх років, а навіть десятиріч, доводилось зі смутком спо-
стерігати, як в’януть у Львові давні, пре красні традиції хорового виконавства.
Причина? Все та ж сталінсько-брежнєвсько-сусловська «репертуарна політи-
ка» з її заборонами на українську національну хорову кла сику, козацьку пісню
і думу, твори церковної спадщини... Талановиті диригенти розбіг лись зі Львова
у пошуках кра щої мистецької долі, почала панувати сірість, трафарет ність ін-
терпретації, кон’юнктурність «ритуальних» про грам. І все ж, у серцях шану-
вальників хорової музики почи нає розквітати надія – «...воно знову оживає»,
знову приносить естетичну радість це наше улюб лене мистецтво! Одним з
носіїв такої оптимістичної впевненості є виконавська діяльність На родного
камерного хору «Ан тей» (художній керівник і ди ригент Зіновій Демцюх, кон-
цертмейстер – Остап Демцюх).
Заснований у 1984 році, цей мішаний хор здобув загальне визнання сво-
їми виступами на Шевченківських концертах, виконанням духовної музики,
колядок і щедрівок з нагоди Різдвяних святкувань, щоріч ними творчими звіта-
ми перед широкою аудиторією Львова (останній відбувся 13 червня 1990 року).
«Антей» брав участь в урочистих громадсь ких заходах: відзначенню Дня злуки
ЗУНР і УНР у Львівсько му оперному театрі, в концерті для учасників Першої
науко вої сесії відродженого у Львові Наукового товариства ім. Шев ченка та ін.
Основний склад хору – це справжні аматори хорового співу (від латин-
ського «амо» – люблю), наділені гарними го лосами, здатністю пройматись
змістом виконуваних творів. Все інше – заслуга самовідда ної праці таланови-
того дири гента, який зумів прищепити хористам нави ки справді професійного
співу: володіння диханням, широкою кантиленою, чіткою дикцією, а передусім
– чистотою інтону вання і відчуттям ансамблю. Усіх цих якостей «Антей» до-
сягнув у процесі засвоєння ці кавого і різноманітного репер туару. Слава Богу,
надійшов час, коли впала «залізна заві са», котра на довгий, дуже дов гий час від-
городила широкі ко ла слухачів від шедеврів ду ховної музики. Зіновій Демцюх
залюбки включає до репертуа ру свого хору церковні твори українських ком-
позиторів – М. Вербицького «Отче наш», С. Гулака-Артемовського «Моли тву
Андрія» з хором із опери «Запорожець за Дунаєм», М. Лисенка «Боже великий,
єди ний» – сл. О. Кониського, М. Леонтовича «Кант про Почаївську Божу Ма-
тір», К. Стеценка «Благослови, душе моя, Господа», Антифон III – «У царстві
130
Зиновій ДЕМЦЮХ
Твоїм», В. Барвінського «Пісня на честь св. Володи мира», а також Дж. Каччіні
«Аве, Марія», А. Лотті «Мізерере», П. Чайковського «Святий Боже», С. Рахма-
нінова «Тебе поєм» та ін. Слід відмітити справді натхненну інтерпрета цію цієї
музики камерним хо ром. Солістка – Ярослава Крилошанська – володіє лірич-
ним сопрано м’якого тембру, широ кого діапазону, природною му зикальністю.
З особливою проникливістю виконує вона з хо ром молитовну пісню невідомо-
го автора – “К кому возопію, Владичице?».
Значна частина концертних програм «Антея» – це україн ські народні
пісні в мистецьких обробках М. Леонтовича, К. Стеценка, О. Кошиця, С. Люд-
кевича, Є. Козака, М. Колесси, відроджені пісні Січового Стрі лецтва, колись
дуже популярна «Фантазія на українські на родні теми» І. Давидовського –
«Кобза». І для кожного твору диригент знаходить відповідний «виконавський
ключ», розкриваючи перед слухачем саме ті риси, що «висвічують» основний
зміст музичних обра зів. Особливо приваблює у ма нері співу «Антея» загальна
м’якість хорової звучності, її багата темброва палітра, плав ність мелодично-
го розвитку, а також – і тут знову треба від дати належне майстерності Зіно-
вія Демцюха – чіткість виконавського задуму, доведена у кожному випадку до
перекон ливого завершення.
Закінчуючи цей «ескізний портрет» хорового колективу – лауреата
Республіканського конкурсу ім. Соломії Крушельницької (Тернопіль, жов-
тень, 1988), хочу з приємністю дода ти, що Народний камерний хор «Антей»
дав згоду брати участь у культурницьких заходах Львівського громадського