«Українська молодь – Христові» (1990 р., Львів), на святі духовної музики у
Ченстохові (1992 р., Польща), на V фестивалі духовної музики східного обряду
в Словаччині (1994, м. Кошіце). У 1993 р. «Антей» з великим успіхом гастро-
лював у Бельгії.
Символічна й назва капели. Адже образ легендарного Антея давно вже
став символом наснаги, сили, що їх дає людині зв’язок з рідною землею, рідним
народом. І хорова капела «Антей» постійно черпає своє натхнення в надрах
української народної та класичної музики, веде активну концертну та просвіт-
ницьку діяльність як на заході, так і на сході України, тим самим прискорюючи
процес духовного, національного та соціального відродження нашого народу. І
в цьому велика заслуга її художнього керівника, заслуженого працівника куль-
тури України пана Зиновія Демцюха.
Проте «Антей» звертається не тільки до національних джерел. У його
репертуарі є й твори світової класики. Так, на концерті прозвучали кантата ви-
датного італійського композитора А. Вівальді «Гльорія». Цей величезний твір
доби високого бароко, що складається з 12 частин, розташованих за принципом
ладового контрасту (мажорні епізоди змінюються мінорними), захоплює широ-
кою гамою людських почуттів: від жалю, сум’яття до ліричного просвітлення
та тріумфу.
Все це вимагає високої майстерності, яка й була досягнута у співпраці
з камерним оркестром «Перпетуум мобіле» Вищого музичного інституту ім.
М. Лисенка (керівник – професор Г. Павлій). У виконанні твору брали участь
солісти: заслужена артистка України Наталія Свобода (меццо-сопрано), Леся
Линишин та Любов Качала (сопрано). Органну партію виконував Петро До-
вгань, диригував Богдан Швед.
У другому відділенні концерту прозвучали твори українських авторів
під керуванням пана Демцюха. Виконувалась духовна музика Д. Бортнянсько-
го, А. Веделя, В. Барвінського, І. Макарова. Проникливо звучало соло сопрано
(солістка Леся Линишин) у творі А. Гнатишина «Богородице Діво».
ПІСЕННІ ОБРІЇ «АНТЕЯ»
133
З хором співпрацює й відомий львівський співак, заслужений артист
України Василь Дудар. У його виконанні з великою експресією прозвучала ста-
ровинна галицька пісня в обробці М. Гриценка «На славній річеньці, на Сяну».
Прекрасне звучання виявив хор у творах М. Леонтовича, В. Лятошин-
ського, Є. Станковича. Диригент яскравого темпераменту, з точними, чіткими
рухами, Зиновій Демцюх надихає усіх виконавців на емоційне відтворення хо-
рової музики.
Цього року «Антей» представлятиме свою майстерність на XIV Міжна-
родному фестивалі хорової музики в Алаві (Іспанія) та на відзначенні 250-річ-
чя першого поселення русинів-українців на теренах колишньої Югославії
(Сербія). Тож побажаємо колективу творчих успіхів.
Валерій Квасневський,
композитор.
«Неділя». – 1995. – 19 травня.
Ми маєм в серці те, що не вмирає...
Часи тепер справді важкі. Але гляньте на рекламні щити. Скільки кон-
цертів, театральних вистав, ви ставок проводиться одночасно у Львові. А у
святкові дні біля церков черги молодят – люди одружуються, виховують дітей,
співають і танцюють. Значить, виживемо.
У той день в Органному залі яблуку ніде було впасти. А відбувалося тут
не щось надзвичайне, а лише ювілейний концерт лауреата II Всеукраїнсько-
го конкурсу хорових колективів імені М. Леонтовича хорової капели «Антей»
– з нагоди 10-річчя творчої діяльності. В концерті також взяли участь
Львівський камерний оркестр «Перпетуум мобіле» Вищого музичного інсти-
туту ім. М. Лисенка (керівник – професор Георгій Павлій), заслужені артисти
України Наталія Свобода, Василь Ду дар, а також солісти Леся Линишин, Лю-
бов Качала, органіст Петро Довгань.
До звітного концерту «Антей» прийшов творчо згуртованим, з реперту-
аром, який може зробити честь будь-якому професійному колективу.
А починався хор 10 років тому з розформованого аматорського вокаль-
ного ансамблю «Вишиванка». Десятиріччя не такий вже й строк для творчого
колективу. Але «Антей» пишається кількома значними епізодами з творчої біо-
графії. У 1989 році найбільш пам’ятними були творчі звіти у Львівській і Тер-
нопільській обласних філармоніях, виступи на симпозіумі «Шевченко й укра-
їнська культура», на з’їзді Союзу українок, перший запис колядок і щедрівок