Кажуть, коли хтось народжується, то синтонізується з тим, що Руперт Шелдрейк називає полями морфогенетичного резонансу, і тієї миті набуває колективної інформації. Ось чому дітям нашого часу з раннього віку так легко зрозуміти комп’ютерні технології та мобільні телефони — бо все це уже функціонувало в момент їхнього народження. Моєму ж поколінню набагато важче користуватися складними пристроями, а в моєму випадку навіть автовідповідачем!
Важливо усвідомити, що пам’ять залишається і буде діяти на краще чи на гірше в нових поколіннях. Як ми вже говорили, пам’ять — це не локальне явище. Існує відомий експеримент із сотнею мавп, проведений на Кошимі, острові в Тихому океані. 1952 року група науковців почала давати солодку картоплю мавпам, які жили на острові. Її клали на пісок і звідти її брали мавпи. Мавпам подобався смак солодкої картоплі, але не подобався смак піску. Одна мавпа зі зграї проявила ініціативу та вимила солодку картоплю у воді, перш ніж з’їсти. Її мама та друзі почали її імітувати. Потроху практика поширилася на переважну більшість зграї. Безумовно, деякі мавпи продовжували їсти свою картоплю з піском. Цікаво, що після того, як дев’яносто дев’ять мавп адаптували нову техніку харчування, відбулися зміни і з сотою мавпою, і вся зграя почала мити солодку картоплю у воді. Науковці здивувалися, побачивши, що звичка мити солодку картоплю не лише укорінилася на острові Кошима, але й перетнула море, і мавпи, які жили на інших островах, також почали мити свою картоплю без попереднього навчання та моделей для імітації. За допомогою цього експерименту науковці визначили: якщо певна критична кількість, не обов’язково число сто, повторить певну інформацію, виникає колективна свідомість, яка виходить за межі однієї свідомості та стає частиною поля морфічного резонансу.
Останнім часом в Мексиці молоді люди з Ібероамериканського Інституту почали соціальний рух, як відповідь на спробу висунути Енріке Пеня Ніето кандидатом у президенти Республіки. Деякі з цих молодих людей, які утворили рух «Я 132», народилися після землетрусу, що стався в місті Мехіко 1985 року, і успадкували свідомість, що організоване громадське суспільство — саме те, що може вирішити проблеми, котрі виникли, коли було зруйновано стільки будинків, а уряд не реагував адекватно. І зреагувати мали саме вони, люди на вулиці, котрі зорганізувалися, як могутня сила. Інша молодь народилася після виборчої фальсифікації 1988 року і з першим подихом синтонізувалася з хвилею фрустрації, яку відчуло тоді багато людей через нав’язування кандидата, що був живою репрезентацією старого диктаторського режиму. В атмосфері, яка дихала автентичним бажанням змін, ці новонароджені вдихали це бажання та залишали в найбільш чутливій частині себе. Самі того не знаючи, вони успадкували колективну потребу сформувати нову партію, яка б їх правильно представляла. Багато інших молодих людей народилися після повстання сапатистів 1994 року, коли про себе заявила соціально забута, маргінальна група, яка вимагала поваги та гідності.
Ця молодь — еквівалент експерименту із сотою мавпою. Вони — нова свідомість. В них живе найкраще з усіх нас. Вони — доказ того, що боротьба була не даремною, що набутий досвід залишається та рано чи пізно стане реальністю. Ця молодь — жива та світла присутність минулого у скоординованій дії. Це вони — фізичний прояв наших найкращих снів. Снів багатьох поколінь людей, багатьох поколінь дерев, гір, галактик, які говорять, співають, розкривають свої обійми, дивляться та визнають себе як частину цілого.
Якщо ми взаємозалежні і складаємо частину цілого, я вважаю, що наша справжня сутність — це щедрість. Кожна клітина нашого тіла харчується хімічними елементами з дарів нашої землі, а наша земля — це найкращий приклад щедрості. Вона не дискримінує жодного насіння, усіх годує однаково, усім дає простір. Вода так само не робить відмінностей між тими, хто її п’є. Так само і вітер. Ніколи не бачила, щоб повітря відмовлялося входити в легені якоїсь людини через її расу чи колір. Ці елементи, які складають наш світ, мають дві незаперечні характеристики: вони щедрі та сповнені любові. Лише любов — ця найвища мета союзу, робить з двох окремих речей одну. Лише енергія любові може зробити так, щоб вода, повітря, земля та вогонь невимушено об’єдналися в одному людському тілі без жодної іншої мети, аніж саме життя. Любов та щедрість — наші справжні гени і це говорить про те, що життя мало свій початок від кохання у формі розуму, ідеї або мети.
Залишки минулих цивілізацій дають нам можливість зрозуміти мету, з якою планувалися та будувалися міста, церемоніальні центри, комунітарне життя. Кожен будинок, кожна ваза, кожне плаття, кожен монумент, кожна статуя говорять до нас про певну манеру думки та дії.