У цьому занятті ми побачимо, як зміна напрямку наших персонажів призведе до того, що історія змінить свій напрямок разом з ними. Однак якщо вони вирішать повернутися і обрати знову, то завжди зможуть це зробити, бо та можливість, від якої певної миті вони відмовляються, завжди залишається відкритою, не помирає. Наприклад, якась утопія, яку хтось колись уявив, існує в колективному уявленні, хоча ніхто ніколи не реалізовував її в житті. Якщо хтось зможе її реалізувати, якщо вибере її, як спосіб життя, вона стане реальністю. Це ми створюємо наш світ своїм вибором. І тут я знову чую від вас: «Ні, я ніколи не обрав би такий нечесний світ!» Я знаю, тому ви й взяли цей підручник до рук. Ви не згодні з правилами гри і хочете їх змінити, однак для того, щоб це зробити, слід усвідомити, що мимоволі ми стаємо частиною історії, якій інші нададуть найбільш прийнятну для них форму.
Коли я запитую: «Ким ви хотіли стати, коли були дитиною?», дехто відповідає: «Я хотіла бути медиком, чи антропологом, чи танцівницею, чи ким завгодно, однак не змогла, бо мені не дозволяли, або — тому що обставини повели мене іншим шляхом». Правда в тому, що існують зовнішні фактори, які можуть завадити особистому зросту. Однозначно, один із них — це неолібералізм, економічна модель, яка вирішує долю мільйонів людей. Це так, ніби на адміністративних нарадах великих компаній, які дотримуються кожного слова цієї доктрини, ухвалюють такі рішення: «Проінформуйте президента Мексики, що йому слід відмовитися від політики допомоги селу, бо це змусить селян залишити свою землю та об’єднатися на неформальному ринку, а нам потрібно більше дешевої робочої сили, щоб збільшити своє багатство!»; або «Нам треба змінити харчові звички населення, щоби люди потовстішали, а ми потім продавали їм засоби для схуднення»; або «Що ви думаєте? Виробники спиртних напоїв бідкаються, що вживання алкоголю зменшилося, тож спробуємо посилити сімейну дезінтеграцію; нам потрібно більше депресивних людей, які шукатимуть вихід саме в пияцтві», або «нам треба, щоби більшість публічних шкіл були жахливими, а приватних —дорогими, для того щоб мільйони молодих людей залишалися поза системою освіти. Це дозволить нам мати у своєму розпорядженні безліч людей, які не зможуть заробити на життя інакше, аніж ставши найманими вбивцями або перевізниками наркотиків, і які через свою юність не привертатимуть уваги»; або «Нам потрібні корумповані політики, амбіційні урядовці, самотні люди, покинуті, безпомічні, безталанні, що оплесками зустрінуть ті крихти допомоги, які ми зволимо їм дати». Це здається божевіллям, проте я гарантую, що ці думки складають частину їхньої темної стратегії.
Виробники зброї, приміром, мають абсолютну ясність щодо стратегії продажу. Вони знають — для того, аби їхній бізнес був успішним, їм потрібно продавати багато зброї, а для цього є абсолютно необхідним існування на світі багатьох ворогів, багатьох зон конфліктів, і багатьох людей, які хотіли б купувати пістолети. І коли ж саме ми вступаємо в цю історію? Коли починаємо думати, що, лише купуючи зброю, можемо гарантувати свою безпеку. Уже за мить ми станемо героями сценарію, який вони нам напишуть, бо ми живемо в поєднаному світі, де все, що впливає на одну частину, впливає й на всі інші, бо те, що допомагає одній частині, допомагає всьому. Що більше людей поділятимуть цю думку про єдність, то швидше відбудуться зміни, яких ми прагнемо для більшості. І навпаки, що більше людей житимуть з обмеженим, індивідуалістичним, ізолюючим поглядом на життя, то важче їм буде відчути, що проблеми, з якими ми стикаємося щодня, розпочалися саме з моменту створення атомізованого Всесвіту. Пропоную вам проаналізувати ті наслідки, які ідея розділення породжує в наших життях.
1. Чи вважаєте ви економічний стан своєї родини важливішим, аніж стан усього суспільства, в якому ми живемо? Якщо так, то чому?
2. Ви погодилися б працювати на атомній станції, де є ризик аварії, лише тому, що вам за це добре платять?
3. Ви вважаєте, що ваша особиста безпека зворотно-пропорційна рівню добробуту, якого може досягнути ваш сусід?
4. Якби ваші сусіди мали б гарний дім, гарну роботу, соціальний захист і доступ до освіти та мистецтва, чи мали б ви потребу їздити в броньованих машинах та захищати вашу особисту власність сигналізацією, відеокамерами безпеки і охоронцями?