Мідхат побачив її здалеку. Сальма, угледівши його, пішла назустріч, зігнувшись під дощем, що так раптово почався.
— Я без парасольки, — сказала вона, захекавшись. — Дозвольте мені сховатися під вашою парасолькою.
Вона взяла його по під руку зі словами:
— Високі підбори — одне з найбільших лих у світі. Чоловікам пощастило, їм не треба користуватися цими виснажливими жіночими хитрощами.
— Я запросив вас в італійський ресторан, де подається найкращий у світі ескалоп з телятини, — сказав він, поки вона вивчала меню. — Я не куштував нічого подібного в Римі.
— Добре. Щодо мене, я хочу забути про дієту на сьогоднішній вечір, про фігуру й усе таке. Мені набридло відмовляти собі в їжі, може, у цьому причина моєї депресії.
— То що замовите? — запитав він. Широка усмішка осяяла її обличчя, а очі блищали.
— Я хочу особуко[44] та різотто, приготовлені з маслом і кісточкою, — відповіла вона. — А перед тим — порцію овочів на грилі. І що ми будемо пити?
— Як хочете, — відказав він. — Як щодо італійського червоного вина?
— Чудово, — погодилася вона. — Але я хочу одразу подвійну порцію віскі з льодом.
Вона зітхнула, осушуючи склянку, і розслабилася.
— Я думала про вас вчора, — сказала Сальма. — І мені спало на думку... Я маю на увазі... мені шкода, що ви були самотні після смерті дружини. Ви ніколи не думали одружитись знову?
— Я думаю, що одного разу було достатньо, —відповів Мідхат, а потім додав: — Це в моєму випадку. А ви в розквіті життя, молода, і можете легко...
— Навпаки, — перебила вона. — Ви помиляєтеся. Одружитися чоловік може практично в будь-якому віці. Жінка повинна піддаватися жорстким обмеженням, які нав’язує природа. Краса, як ви знаєте, швидкоплинна, з’являється вага, накопичується і...
Вона перестала сміятися, а потім продовжила:
— І колір обличчя марніє, волосся випадає, і гормони тощо. Жінка не може довго насолоджуватися молодістю, і більшу частину вона витрачає на боротьбу із цими загрозами. Вона перебуває в постійній боротьбі, щоб отримати захоплення чоловіка.
— А ви забули, що високі підбори небезпечні? — запитав він.
Її втішила згадка про високі підбори.
— Те, що ви кажете, правда, — вигукнула вона з ентузіазмом. — Дякую, що нагадали мені про жах високих підборів.
Потім попросила замовити їй другу склянку.
Незручний початковий етап скутості пройшов, і було вже неважко спілкуватись, не потрібно було напружуватись, підшукуючи потрібні слова. Насправді розмовляти з Сальмою було легко, адже вона була відкритою, сміливою, доброю й нічого не приховувала. Чи повинен він сказати їй, що огида до шлюбу виникла через невдачу першого? Він відчув сильне бажання довіритись і виговоритись цій молодій жінці, що поводилась, як молодша сестра. Але вона відвернула його від цієї ідеї тим, що сказала далі.
— Наступного разу, я маю на увазі, якщо на горизонті з’явиться чоловік, я відмовлюся від шлюбу й наполягатиму на тому, щоб бути просто коханкою, — мовила вона. — Жити під одним дахом не хочу. Ми зустрічатимемось лише за домовленістю. — Вона стиснула губи. — Це моє остаточне рішення.
— Ви впевнені, що хочете саме таких стосунків? — запитав він. — Я маю на увазі, чи припускаєте зраду?
Вона насупилась:
— Як би ми дізналися? Якби ми жили окремо? Жити окремо — це душевний спокій. У всякому разі, він міг би робити все, що заманеться, доки я про це не знаю. Щодо мене...
— Я думаю, ви незрадлива, — сказав він.
— Це правда, — погодилася вона. — Ви мене цілком розумієте. Я можу бути лише одна, незрадлива.
— А отже, — продовжив він, — через місяць-два, або, скажімо, шість місяців після цієї домовленості, ви спакуєте свої речі й переїдете до нього й будете жити разом із ним.
Вона намагалась заперечити, але він говорив далі:
— Якщо ви незрадлива людина, то швидко почнете залежати від нього й витрачатимете свій час на його очікування. Ви недовго будете погоджуватися з його відсутністю й можете навіть наполягати на частих зустрічах. І, можливо, ви не захочете погоджуватися з його незалежністю, або будете підозрювати, що він зустрічається з іншою жінкою. Хіба це не так?