Выбрать главу

ОЙ ЧО­МУ ТИ НЕ ЛІТАЄШ...

Ой чо­му ти не літаєш, Орле си­вок­ри­лий? Ой чо­му ти не гу­ляєш, Хлопче чор­ноб­ри­вий? Ой рад би я політа­ти - Туман на­ля­гає; Ой рад и я по­гу­ля­ти - Туга не пус­кає. Нема щас­тя ні за мною, Ні пе­ре­до мною, Тілько ту­га за ту­гою, Журба за жур­бою! Ходжу, нуд­жу се­ре­до дня І по­се­ред ночі, І ніко­ли сну не зна­ють Заплакані очі. Ізсихають мої очі, І сльоза не ллється, Тільки ту­га ко­ло сер­ця, Як га­дю­ка в'ється. В'ється ж во­на ко­ло сер­ця, Серце роз­ри­ває, Ударюся в си­ру зем­лю, Земля не прий­має! Ой піду я поміж ска­ли, В мо­ре по­ва­лю­ся! Як не в морі утоп­лю­ся, В камінь розіб'юся! І зле­тяться чорні пта­хи, Сядуть на­до мною, Заспівають "Вічну пам'ять" Над мою жур­бою.

ХМІЛЬНИЦЬКА ПІСНЯ

Гей, брат­тя-ко­за­ки, сідлай­те-но коні! Черкніть для охо­ти ви­на! До бо­ку ша­бельку, на ру­ки повіддя, На но­ги стальні стре­ме­на! Не гну­ти нам шиї, ко­зацької шиї, Під тяж­ким залізним яр­мом, Не ню­ха­ти ди­му не­щас­но­го краю, Що в'ється над на­ми кру­гом! Чи в нас не та си­ла, що у батьків бу­ла? Не тая ша­белька у нас? Чи в нас не­ма ко­ней на сте­пах ши­ро­ких, Чи ву­голь на люльці по­гас? Нехай наші коні на чис­то­му полі Тріпнуться і враз заіржать! Нехай наші брат­тя, мо­лоді ко­за­ки, На чис­теє по­ле біжать! Нехай зно­ву бряз­не ша­белька стальная В ко­зацьких залізних ру­ках! Нехай зно­ву ля­жуть во­ро­гові кості Могилами в на­ших сте­пах! А люлька-го­луб­ка не­хай не вга­сає, Паліть вражі се­ла кру­гом! Нехай во­рог знає, повік не га­дає Знущатися над ко­за­ком!..

ТІЛЬКО-М РОДИЛАСЬ

Тілько-м ро­ди­лась, злая не­до­ля Стала, ска­за­ла без жа­лю: "Будеш ту­жи­ти, сер­це в'яли­ти, те­бе я тим бла­гос­лов­лю!" З тої го­ди­ни щас­тя уп­ли­ло, І слід не­до­ля за­ме­ла, Звалився камінь тяж­кий на гру­ди, На сер­це ту­ге за­ляг­ла. Де ступ­нем ступ­лю, тер­ни­на ко­ле, Кров об­ки­пає на но­гах; Де оком гля­ну, сум­но та тем­но, Ніби намітка на очах. Не світить місяць, не гріє сон­це, Чорніє не­бо, як зем­ля; І, як в склепінні ме­жи вмер­ли­ти, Межи жи­ви­ми ход­жу я. Знущайся, до­ле, не жа­луй си­ли!.. До каплі кров мою іспий! І від лю­дей за­би­те тіло Землею тем­ною нак­рий!

ХЛОПЦІ-МОЛОДЦІ...

Хлопці-молодці, Пийте, гу­ляй­те! Жваві дівча­та, Хлопців ко­хай­те! Бо вес­на од­на - Згадайте, лю­ди! І в нас дру­гий раз Весни не бу­де!.. Шумує ви­но, І мед і пи­во… Склянками, хлопці! Чарка не ди­во!.. Пийте за лич­ка, За чорні бро­ви! Нехай дівча­та Будуть здо­рові! Музики гра­ють, Смичками ма­ють; Жваві дівча­та На вас мор­га­ють!.. Обійміть дівча, Котра вам ми­ла! Танцюйте, хлопці, Поки є си­ла! Не зна­ти, що рік Дівчатам ска­же… Може, не од­на Косу зав'яже… Може, й з нас кот­рий Піде між лю­ди, Зав'яже дівча, Господар бу­де!.. Тоді не по­ра Буде гу­ля­ти, Тоді не по­ра Буде й ко­ха­ти… Хлопці ж мо­лодці, Пийте, гу­ляй­те! Жваві дівча­та, Хлопців ко­хай­те!..

СТУДЕНТ