Анастасія Кобенко — художниця, яка створила неймовірні графічні буктрейлери до кожного роману (якщо досі не бачили, то негайно передивіться їх на Фейсбук-сторінці або Ютуб-каналі видавництва «Дім Химер»).
Олена Оксенич, Анна Тінькова, Альона Мічуріна — першопрохідниці рукописів, чиї зауваги робили тексти кращими, а також Наталія Волошина, яка приєдналася на третій книзі і допомогла купою цінних знахідок.
Святослав Півень — редактор, який не побоявся цього громаддя слів і вдумливо привів його до ладу в блискавичні терміни.
Ірина Гуріна — лікарка, яка консультувала щодо медичних аспектів страти палею і закипання крові.
Євген Михайлюк — ветеран російсько-української війни, артилерист 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта, який підрахував 53 721 360 можливих послідовностей Лабіринту.
Микола Терещенко — поет, чий переклад поеми Альфреда де Віньї «Смерть вовка» цитується у розділах цієї книги.
Та, нарешті, читачі — які не побоялися стереотипів про сучасну українську літературу, не скривилися презирливо на слово «характерники», не пройшли повз і витратили свій час, аби дати цій історії шанс. Ви читали і відгукувалися, зауважували і критикували, рекомендували і дарували книги друзям — завдяки вам «Litopys Siroho Ordenu» став бестселером, а сама думка про те, що комусь захочеться перечитати цю трилогію, несе авторові втішену усмішку. Роки роботи того вартували.
Дякую, що пройшли цією стежкою разом зі мною. Нехай Мамай допомагає.
Україна переможе!
Павло Дерев'янко,
серпень 2022 року
P.S. Закиньте грошей волонтерам.