— Хто ти насправді? Звідки, чорти тебе забирай, вони тебе дістали? Чи ти була відгукнулася на оголошення в газеті, типу: «Потребуємо сурогатної матері. Гарна винагорода. Недовгий термін роботи»? Хто ти насправді?
— Стули пельку!
Сюзанна, стоячи на кульшах, нахилилася вперед. Зазвичай така поза була вкрай невигідною для неї, але зараз вона геть забула про незручності і про той недоїдений плід, який так і тримала в руці.
— Ну, давай! — прохрипіла вона голосом, в якому бриніли інтонації Детти Волкер. — Нумо, зніми собі з очей полуду так самісінько, як ти змусила мене її зняти в себе з очей! Скажи правду і плюнь чортові межи очі! Хто ти, розтуди твою матір, є така?
— Я не знаю! — проверещала Мія, і шакали внизу поміж скель відповіли їй своїм реготливим вереском. — Я не знаю. Я не знаю, хто я така, ти задоволена?
Звісно, Сюзанна не була цим задоволена і збиралася натиснути на Мію ще жорсткіше, але тут заговорила Детта Волкер.
П’ЯТЬ
Ось що повідав Сюзанні інший її демон.
Лялечко, ти мусиш трішечки подумати своєю головою, так мені здається. Бо ця ж тупа, як той пень, дівка не вміє читати, а рахувати вміє ледь-ледь, хай у неї нема диплома Моргаузу і взагалі освіти немає, але ж ти-то сама навчалася, міс О-Детта Голмс, і не деінде, а в Ко-лум-байському університеті, ще б пак, наша Чорна Перлинка з океанічеських глибин, аж такі ми гарнюні розумаки.
По-перше, ти мусиш помізкувати, яким чином вона завагітніла. Вона каже, що трахнула Роланда заради його живчика, а тоді обернулася на мужика, стала Демоном Кружала, і вприснула ту його сперму тобі, а ти й понесла, ти закидувалася усім тим непотребом, що вона силувала тебе його жерти, тож мені цікаво, де ж саме в цьому всьому ділі присутня вона, ось що бажає знати Детта. Як це так сталося, що це вона сидить отут черевата, закутана у засмальцьовану ковдру? Чи це усього лиш… як там ти її звеш… техніка візуалізації?
Сюзанна не знала, що тут думати. Вона лише побачила, як Мія раптом подивилася на неї скоса. Поза сумнівом, вона дочула щось з цього монологу. Як багато? Не вельми, хотілося вірити Сюзанні; слівце там, слівце сям, але загалом якесь курзу-верзу. Та хоч там як, а Мія поводилася як справжня матір. Матір малюка Мордреда! Ну чисто тобі комікс Чарлза Адамса.
— Авжеж, — задумливо промовила Детта. — Поводить вона ся як матір, дійсно, закуталася вся з ніг до голови, тут ти маєш рацію.
«Та все ж таки, — подумала Сюзанна, — людська сутність належить тільки їй. Може, якщо вона позбавиться материнського інстинкту, тоді й Мія щезне?»
Чиясь холодна рука стиснула Сюзанні зап’ястя.
— Хто це тут? Це та, злоязика? Якщо це вона, жени її геть. Вона лякає мене.
Сюзанна її теж ще побоювалася насправжки, проте вже не так сильно, як тоді коли вона вперше змушена була визнати, що Детта насправді існує. Вони не стали подружками, та певне ніколи й не стануть, але ж ясно, що Детта Волкер може бути потужною союзницею. Лихослів’я не було єдиним її достоїнством. Варто було побороти відразу до її ідіотського акценту придорожнього метелика, як ставала очевидною її прозірливість.
— З цієї Мії, може так статися, вийде вельми могутня союзниця, якщо ти зметикуєш, яким способом перетягнути її на свій бік. Навряд чи є в світі щось завзятіше за розлючену мамуню.
— Ми повертаємось, — мовила Мія. — Я відповіла на твої питання, цей холод шкідливий для малюка, і та падлюка знову тут. Палавер закінчено.
Але Сюзанна ривком скинула її руку в себе з зап’ястя і трохи посунулась назад, подалі від Мії. Холодний вітер, задуваючи в прогалину між мерлонами, мов ножами, проштрикував її легеньку сорочку, але водночас, як ій здалося, вітер прочищав її мозок, освіжав здатність до мислення.
— Частково вона — це я, бо має доступ до моєї пам’яті. Перстеник Едді, люди з Річкового Перехрестя, Блейн Моно. Але вона також мусить бути чимось більшим за мене, бо… бо…
— Продовжуй, дівчинко, в тебе непогано виходить, тільки щось ти гальмуєш.
— Бо вона знає також багато іншого. Вона знає про демонів, про малих і про первісних. Вона знає, як з’явилися Промені — приблизно — і про магічний бульйон творення, про Прим. Наскільки я пам’ятаю, примами називали дівчаток, котрі безупинно обсмикували собі спіднички на колінах. Від мене іншого значення цього слова вона добути не могла.