Коли вони думають, що ви не дивитеся на них, то швиденько собі літають; але якщо ви подивилися на них і їм здалося, що ховатися уже ніколи, тоді вони завмирають у подобі квітів. А потім, коли ви вже їх проминули, не здогадуючись, що це феї, вони мерщій летять додому і розповідають мамі про цю пригоду. Бухта Фей, як ви знаєте, вся встелена плющем, з якого феї готують поживну олію, і вкрита квітами. Здебільшого це справжні квіти, але деякі з них — справжні феї. Ви ніколи не знатимете цього напевно, але є один гарний спосіб: можна спокійно собі йти і дивитися кудись в інший бік — і раптово обернутися. А ще один дієвий спосіб, який ми з Девідом уже багато разів випробували, полягає в тому, щоб, навпаки, пильно дивитися просто їм у вічі. Через якийсь час фея неодмінно кліпне — і так ви переконаєтесь, що це точно фея.
Багато їх буває також на Дитячій Алеї, “у цьому чарівному місці” — так називають ті місця, де часто з’являються феї. Одного разу двадцять чотири феї мали дивовижну пригоду. Це були учениці школи для дівчаток. У супроводі гувернантки вони вийшли на прогулянку, і всі як одна були вбрані у гіацинтові сукні. Аж ось гувернантка змовницьки приклала палець до вуст — і всі учениці-феї розбіглися по незасадженій клумбі й завмерли, прикидаючись гіацинтами. На жаль, так повестися змусило гувернантку те, що вона почула.
Двоє садівників прийшли садити квіти на тій самій клумбі. Вони привезли тачку з розсадою і були вельми здивовані, побачивши засаджену гіацинтами клумбу.
— Шкода виривати гіацинти, — сказав один садівник.
— Але ж це наказ Герцога, — відповів другий.
І вони спорожнили тачку, перекопали землю, повисмикували фей і, бідних та переляканих, поскладали у тачку в п’ять рядів, одні на одних. Звичайно, ні гувернантка, ні її підопічні не мали права показати, що вони феї, тому й дозволили відвезти себе аж до силосної ями, з якої повтікали аж уночі, погубивши черевички, а їхні батьки цього так не залишили і рознесли школу.
Якщо ж ви хочете відшукати їхні будиночки, то це марна справа, бо вони зовсім не схожі на наші будинки, хатинки та інші споруди. Наші споруди видно при денному світлі і не видно в темряві. Ну а їхні — навпаки: видно в темряві і не видно при денному світлі, бо вони — кольору ночі (а я, наприклад, ніколи не чув, щоб хтось за дня міг побачити ніч). Це зовсім не означає, що у фей чорні будинки, бо ніч, так само, як і день, теж має свої барви — тільки набагато яскравіші. Їхні синій, і червоний, і зелений схожі на наші, тільки ніби підсвічені з іншого боку. Палац увесь збудований з різнобарвних скелець — і це, мабуть, найпрекрасніший палац у світі, але Королева Фей іноді скаржиться, бо хто-завгодно з вулиці може зазирнути і побачити, що вона робить. Феї — дуже допитливий народ, і вони дуже щільно притуляють свої носики до шиб — ось чому вони в них здебільшого кирпаті. Вулиці у їхньому королівстві дуже довгі й дуже покручені, з хідниками по обидва боки, вистеленими яскравою пряжею. Птахи вічно норовлять вкрасти клаптик пряжі для своїх гнізд, але хідники пильнує поліцейський.
Мабуть, найголовніша відмінність між нами і феями — це те, що вони ніколи не роблять нічого корисного. Коли перша дитина вперше засміялася, її сміх вибухнув і розсипався на мільйон часточок, і вони порозліталися по всіх усюдах. Це був початок існування фей. Знаєте, вони й досі видаються надзвичайно заклопотаними, ніби не мають ні хвилинки вільного часу, але якби ви їх спитати, чим вони зайняті, вони нічого не зуміли б відповісти. Усі вони страшенні невігласи, і все, що роблять, — роблять не навсправжки. У них є листоноша, але він ніколи нічого не розносив — хіба що подарунки на Різдво. Є в них прекрасні школи, у яких нічого не вчать; наймолодший учень, як найважливіша персона, вибирає вчительку, а щойно вона почне перекличку, учні встають і виходять на перерву — і більше ніколи не повертаються. Це вельми суттєва річ, що у сім’ях фей хто наймолодший, той і найголовніший, і саме він, як правило, стає принцом або принцесою. Діти ще пам’ятають про це і думають, що серед людей має бути так само, і саме тому їм буває так важко, коли вони ненароком застануть свою матусю за нашиванням нових шлярок на чепчик.