Щиро Ваш Лео Ляйке.
Дві години потому
RE:
Шановний «професоре», Ваш гумор мені до вподоби. Від хронічної серйозності його відділяє лише півтону, а тому справляє він дивовижне враження! Я Вам завтра напишу, і вже радію.
Еммі.
7 хвилин потому
AW:
Дякую! Тепер можна спокійно вкладатися спати.
Лео.
Наступного дня
Тема: Не свої справи
Шановний Лео, «Ляйке» я опускаю, Ви можете зробити те ж саме з «Ротнер». Мені дуже сподобалися Ваші вчорашні листи, і я перечитала їх не раз. Хочу зробити Вам комплімент: мені здається чудовим те, що Ви так можете спілкуватися з людьми, яких геть не знаєте, яких не бачили і, мабуть, ніколи не побачите, від яких нічого не очікуєте, адже не знаєте, чи з цього спілкування щось путнє вийде. Для чоловіка це геть нетипово, і саме це у Вас я ціную. Ось і вся моя передмова.
А тепер повернімося до наших питань. Отож:
1) Ну що за незрозумілий психоз щодо різдвяних привітань? Звідки у Вас це? Мабуть, сказавши фразу «Веселого Різдва та щасливого Нового року», людина Вас смертельно ображає. Тож гаразд, обіцяю, що Вам такого більше не бажатиму! До речі, мене дивує, що за фразою «Веселого Різдва та щасливого Нового року» Ви можете визначити вік. А якби я написала «Бомбезного Різдва та крутого Нового року», то виявилася б молодшою на десять років?
2) Мені дуже прикро, шановний лінгвопсихологу Лео, але те, що жінка не може бути молодшою двадцяти, якщо вона не вживає слів на кшталт «круто», «капець» чи «бомба», здається мені відірваним від життя. Ні, я не намагаюся писати так, щоб Ви подумали, наче я молодша двадцяти років. Та хіба ж можна знати напевне?
3) Отож, Ви стверджуєте, що я пишу, як тридцятирічна. Ви також стверджуєте, що тридцятирічна жінка не читає Like. Тут мушу пояснити: я замовляла журнал Like для своєї мами. То я вже нарешті молодша, ніж пишу?
4) Залишаю Вас із цим надважливим питанням. На жаль, мушу йти на зустріч. (Робота? Школа танців? Салон краси? Посиденьки з подружками? Здогадайтеся самі.)
Приємного дня, Лео!
Еммі.
Три хвилини потому
RE:
І так, Лео, ось ще дещо: Ви майже вгадали розмір мого взуття. У мене 37-й. (Проте взуття мені дарувати немає потреби, позаяк маю вже достатньо.)
Три дні потому
Тема: Чогось бракує
Дорогий Лео, коли Ви не пишете мені три дні, то я почуваюся двояко: 1) Мене це дивує. 2) Мені чогось бракує. Обидва почуття мені неприємні. Зробіть із цим щось!
Еммі.
Наступного дня
Тема: Нарешті надіслав!
Дорога Еммі, на свій захист можу сказати одне: я щодня Вам писав, але не відсилав листів. Ні, не так. Я їх просто одразу видаляв. У нашому з Вами діалозі я дійшов до дещо делікатної межі. Еммі з 37 розміром взуття поволі починає мене цікавити більше, ніж дозволяють певні межі нашого з нею спілкування. І коли вона, ця Еммі з 37 розміром взуття, констатує: «Мабуть, ми ніколи не побачимося», я погоджуюся цілковито, що вона має рацію. Я вважаю, що дуже і дуже розумно виходити з того, що між нами ніколи нічого не буде. Я не хочу, аби наші бесіди впали до рівня сварок у інтернет-чатах.
А тому я нарешті надсилаю цей лист, аби вона, ця Еммі з 37 розміром взуття, мала у своїй поштовій скриньці щось від мене. (Знаю, що текст не надто захопливий, і це лише невелика частина того, що хотів Вам написати.)
Щиро Ваш Лео.
Двадцять три хвилини потому
RE:
Ага, то оцей пан Лео лінгвопсихолог не бажає знати, як виглядає Еммі з 37 розміром взуття? Лео, не йму Вам віри! Кожен чоловік бажає знати, як виглядає кожна жінка, з якою він спілкується. Причому бажає він про це дізнатися якнайшвидше, і вже тоді розуміє, хоче далі з нею спілкуватися чи ні. Адже так?
Щиро Ваша Еммі з 37 розміром взуття.
Вісім хвилин потому
AW:
Ви радше зараз хутко видихнули, ніж листа написали, адже так? Я не мушу знати, як Ви виглядаєте, Еммі, допоки пишете мені отакі відповіді. Я й без того Вас чудово уявляю. І для цього мені не обов’язково займатися лінгвопсихологією.