Выбрать главу

Дві з половиною години потому

AW:

Мені шкода, Еммі, я саме відчайдушно намагаюся викинути з голови «нашу історію». Я Вам пояснив, чому для мене це так важливо. Знаю, що мої листи після «Бостону» звучать черствими. Я не хочу так писати, але змушую себе. У свої листи я більше не хочу вкладати почуття до «нашої історії». Я не хочу будувати те, чому дозволяю розвалитися. Проте я насправді хочу з Вами зустрітися. Я певен, що це виявиться корисним для нас обох.

Дві хвилини потому

RE:

А якщо нам після цієї зустрічі захочеться зустрітися ще?

Чотири хвилини потому

AW:

Для себе я таку можливість виключаю. Тобто я її вже виключив. Я хочу зустрітися з Вами один-єдиний раз, щоб достойно завершити «нашу історію» перед тим, як вирушу до Америки.

П’ятнадцять хвилин потому

RE:

Що Ви маєте на увазі під «достойно завершити»? Себто що Ви хочете, щоб я думала про Вас після зустрічі:

1) Приємний, але й на крихту не такий цікавий, як в листах. Тепер я можу його з чистим сумлінням і приємним відчуттям назавжди викреслити зі свого життя.

2) І ось із цим занудою я цілий рік спілкувалася?

3) Ідеальний чоловік для інтрижки. Прикро, що він тепер з іншою крутитиме по той бік океану.

4) Оце так чоловік! А в ліжку який палкий! Тож місяці листування пройшли не дарма. Тепер можна зосередитися на приготуванні підвечірку для малого Йонаса.

5) О Боже! Так ось який він! Заради нього я могла б покинути Бернарда і родину. На жаль, він покидає мене та їде в Америку, у край, звідки листів не пишуть. Та я натхненно чекатиму на нього! Щодня ми з дітьми запалюватимемо на його честь свічку й молитимемося за нього, аж допоки він не повернеться у всій своїй красі та величі…

Три хвилини потому

AW:

Еммі, мені бракуватиме Вашого сарказму!

Дві хвилини потому

RE:

Лео, можете трохи взяти з собою до Бостона. У мене його ще достатньо. Отже, ким з перелічених чоловіків Ви будете під час нашого офіційного розставання?

П’ять хвилин потому

AW:

Ніким із них я не буду. Я буду тим, ким є. І Ви побачите мене таким, яким я є. Або принаймні таким, яким, на Вашу думку, я є. Або таким, яким Ви хотіли б мене уявляти.

Хвилину потому

RE:

Я захочу зустрітися з Вами ще?

Сорок п’ять секунд потому

AW:

Ні.

Тридцять п’ять секунд потому

RE:

Чому?

П’ятдесят секунд потому

AW:

Бо не матимете такої можливості.

Хвилину потому

RE:

Можливість є завжди.

Сорок п’ять секунд потому

AW:

Ні. Така можливість виключена.

П’ятдесят п’ять секунд потому

RE:

А опісля іноді бачиш можливість, яка вважалася неможливою. І часто та можливість не найгірша.

Дві хвилини потому

AW:

Мені прикро, Еммі, але можливості, що Ви захочете ще зі мною зустрітися, не буде ніколи. Ви побачите.

Хвилину потому

RE:

А чому я, власне, маю хотіти це бачити? Якщо я знаю, що після нашої першої зустрічі, я більше не захочу Вас бачити, то навіщо мені з Вами взагалі зустрічатися?

Дві хвилини потому

Тема: Панові Ляйке

Шановний пане Ляйке, нам зараз невимовно важко. Якщо це не припиниться, наш шлюб розпадеться. Не можу уявити, що Ви цього хочете. Зустріньтеся з моєю дружиною та припиніть їй писати, дуже Вас прошу. (Присягаюся, я й гадки не маю, що Ви одне одному пишете, і знати не хочу. Я лише хочу, щоб це нарешті припинилося.)

З повагою Бернард Ротнер.

Три хвилини потому

AW:

Еммі, Ви маєте самі знати, навіщо зі мною зустрічатися (якщо Ви цього ще хочете). Я сказати можу єдине: я хочу з Вами зустрітися! І я вже докладно пояснив, чому я цього хочу. Приємного вечора.