До речі, я дуже ціную, що Ви розповіли мені про Марлен. (Хоча я оце щойно подумала, що Ви, власне, нічого мені не розповіли про Марлен. Якою вона є, чи була, жінкою? Як вона виглядає? Який у неї розмір взуття? Яке взуття вона взагалі любить?)
Годину потому
AW:
Люба Еммі, не гнівайтеся, але не маю бажання просторікувати про те, яке взуття Марлен до смаку. На березі моря вона зазвичай ходила боса, це можу сказати точно. Тепер мушу бігти, бо до мене прийдуть гості.
Приємного дня.
Лео.
Три дні потому
Тема: Криза
Любий Лео, власне, я твердо вирішила чекати Вашого наступного листа і не писати сама. Я, звісно, лінгвопсихологію не вивчала, однак у мене в голові крутяться одразу дві думки. 1) Я наче знічев’я сказала Вам, що не просто заміжня, а й щаслива у шлюбі. 2) Від Вас я отримала найбезрадіснішу відповідь за весь час нашого спілкування, яке триває ось уже більше року. Після цього Ви взагалі не виходите на зв’язок.
Чи означає це, що я Вам більше не цікава? Чи означає це, що я Вам більше не цікава через те, що заміжня? Чи означає це, що я Вам більше не цікава, бо ще й щаслива у шлюбі? Якщо це правда, то будьте чоловіком і прямо мені про це скажіть.
З найкращими побажаннями.
Еммі.
Наступного дня
Без теми
ПАНЕ ЛЕО?
Наступного дня
Без теми
ЛЕЕЕЕОООО! АГООООООВ?!!!
Наступного дня
Без теми
Гівнюк!
Два дні потому
Тема: Приємний лист від Еммі
Привіт, Еммі!
Як же приємно повернутися додому після напруженого відрядження до Бухареста, не благословенного красою та скромного на фарби, де ще й навесні панує хуга та мороз, увімкнути комп’ютер, зазирнути до поштової скриньки і серед п’яти сотень нікому не потрібних, жалюгідних повідомлень знайти чотири листи від пані Ротнер, знаної своїм красномовством і точністю висловлення думок. І ось я, наче той змерзлий румунський ведмідь, сподіваюся прочитати кілька милих, сердечних, кумедних, теплих речень, відтак у ейфорії відкриваю перший лист і що ж бачу? «Гівнюк!» Щиро вдячний за привітання!
Еммі, Еммі! І знову Ви собі щось нафантазували. Мушу Вас розчарувати: мене геть не обходить, що Ви щасливі у шлюбі. Я ніколи й не збирався пізнавати Вас докладно, себто докладніше, ніж це дозволяє обмін повідомленнями. Ніколи й не хотів знати, як Ви виглядаєте. З Ваших листів я малюю собі власну картину того, як Ви виглядаєте, створюю власну Еммі Ротнер. Ваші риси залишилися такими ж, як і були на самому початку нашого спілкування, і байдуже, чи Ви тричі невдало вийшли заміж, п’ять разів щасливо розлучилися або щодня у Вас нове «ще вільна», а в суботу Ви знову невгамовно незаміжня.
Проте я з жалем констатую, що спілкування зі мною додає Вам неспокою. Також дивує мене ще дещо: нащо щасливій у шлюбі, не розчарованій у чоловіках, іронічно-кмітливій, чарівній та впевненій у собі, невизначеного віку жінці з 37 розміром взуття так багато спілкуватися з незнайомцем — часом похмурим, побитим стосунками, схильним до криз, з поганим почуттям гумору професором — і ділитися з ним особистим. Як на це, власне, дивиться Ваш чоловік?
Дві години потому
RE:
Спершу найважливіше: Ведмідь Лео is back from Bukarest[1]! Ласкаво просимо додому. Пробачте за «гівнюка», просто з язика зірвалося. Звідки ж мені було знати, що я маю справу з таким позаземним чоловіком, якого аж ніяк не розчаровує звістка, що його вірна й саркастична подруга за листуванням уже заміжня? Звідки мені було знати, що я маю справу з чоловіком, який краще «створить власну Еммі Ротнер», аніж познайомиться з нею справжньою. Якщо Ваша ласка, то я Вас трохи спровокую: фантазуйте скільки завгодно, любий лінгвопсихологу Лео, до справжньої Еммі Ротнер Ви так і не наблизитеся.