То що, спровокувала? Ні? Так я й думала. Боюся, що все якраз навпаки — Ви мене провокуєте, Лео. Маєте незвичну, але дивовижну рису зацікавлювати мене все більше й більше. Ви хочете про мене знати все й нічого водночас. Ви демонструєте надзвичайний інтерес до мене та цілковиту його відсутність. Це мене бентежить, мушу визнати. Утім, можливо, Ви — самотній (румунський) вовк, який не може подивитися жінці у вічі. Такий вовк, який до смерті боїться справжніх стосунків, вовк, який постійно мусить створювати собі уявний світ, позаяк не знаходить собі місця в реальному. Може, маєте комплекс жінки. Ет, про це я охоче запитала б у Марлен. Може, дасте номер телефону — її чи її іспанського пілота? (Жартую, Лео, не ображайтеся тепер на мене три дні.)
Лео, я на Вас підсіла. Ви мені подобаєтеся. Дуже подобаєтеся! Дуже-дуже-дуже! І я просто не можу повірити в те, що Ви не хочете мене побачити. Це не означає, що ми повинні зустрітися насправді. Якраз навпаки! Хоча я залюбки дізналася б, як Ви виглядаєте. Це багато що пояснило б. Тобто це пояснило б, чому Ви пишете так, як пишете. Бо Ви виглядали б так, як виглядає кожен, хто отак пише. А мені ой як кортить дізнатися, як виглядає кожен, хто пише як Ви. Розумієте?
До речі, я не хочу розмовляти про свого чоловіка. А ось Ви можете сміливо розповідати про своїх жінок (якщо такі є не лише у Вашій поштовій скриньці). Можу також давати Вам хороші поради стосовно взаємин із жінками, бо я ж сама жінка. А от щодо мого чоловіка…
Гаразд, скажу: у нас із ним чудові, гармонійні стосунки і двоє дітей (яких він люб’язно взяв із собою з першого шлюбу, аби вберегти мене від складнощів вагітності). Таємниць між нами немає. Я розповіла йому, що частенько переписуюся електронною поштою з «приємним лінгвопсихологом». Він запитав: «Ти хочеш із ним познайомитися?» Я відповіла: «Ні». Він запитав: «І що з цього має вийти?» Я: «Та нічого». Він: «То нехай». Ось і все. Більше він знати не хотів, більше розповідати не хотіла я. Більше про нього я не хочу розмовляти. Гаразд?
Отож, любий ведмедю, повернімося до Вас. Як Ви виглядаєте? Розповідайте. Будь ласка!!!
Усього найкращого.
Еммі.
Наступного дня
Тема: Тест
Люба Еммі, Ви теж часто змінюєте настрій стосовно мене. Хто заплатить нам за час, що ми проводимо одне з одним (одне без одного)? А як щодо роботи й родини — все це Вам не заважає? Мабуть, кожне з Ваших двох дітей тримає по бурундуку абощо. Бо звідки у Вас дозвілля, щоб так інтенсивно та наполегливо спілкуватися із незнайомим ведмедем?
Отож, Ви хочете неодмінно знати, як я виглядаю? Маю один здогад, тож запропоную Вам гру. Гра ця геть божевільна, проте маєте ж Ви мене з іншого боку взнати. Впевнений, що серед, скажімо, двадцяти жінок одразу знайду єдину та неповторну Еммі Ротнер, але Ви серед двадцяти чоловіків справжнього Лео не впізнаєте. То що, хочете такий тест? Якщо погоджуєтеся, то можемо узгодити умови.
Приємного дня.
Лео.
П’ятдесят хвилин потому
RE:
Звісно, я погоджуюсь! То Ви все-таки справжній шукач пригод! Дозвольте спершу деякі міркування, але Ви на мене не ображайтеся: я розраховую на те, що Ви мені не сподобаєтеся, любий Лео. А шанси такого розвитку подій досить високі, бо чоловіки мені принципово не подобаються, окрім рідкісних винятків. А чи сподобаюся Вам я? Ліпше я нічого не казатиму. Ви вважаєте, що впізнаєте мене одразу. Тоді матимете уявлення, як я виглядаю. А до того? «42 роки, тендітна, доладна, енергійна, з темним коротким волоссям». Бажаю Вам успіхів у впізнанні мене! Тільки як ми все це реалізуємо? Надішлемо одне одному по двадцять світлин, серед яких буде одна справжня?
Усього найкращого.
Еммі.
Дві години потому
AW:
Люба Еммі, я пропоную зустрітись особисто, але ми перебуватимемо в натовпі людей. Можна обрати, до прикладу, велике кафе «Г’юбер» на Ергелтштрассе. Певен, знаєте це місце. Там зустрічається дуже різнобарвна та різноманітна публіка. Ми з Вами оберемо відрізок часу в дві години й упродовж цього часу обоє перебуватимемо там. Люди постійно приходитимуть і йтимуть геть, і в натовпі ніхто й не похопиться, що ми одне одного визираємо.
Що ж до Вашого можливого розчарування, то якщо моя зовнішність не задовольнить Ваших побажань, то нам не обов’язково потрібно видавати таємницю нашого справжнього вигляду після зустрічі. Цікаво, чи ми впізнаємо одне одного і яким чином, а не те, як ми насправді виглядаємо, ось що я думаю. Знову повторю: я не хочу знати, як Ви виглядаєте. Я хочу Вас упізнати. І я таки впізнаю. До речі, Ваш попередній опис уже не дійсний. Ви для мене трохи помолодшали (незважаючи на чоловіка й дітей), пані Емма Ротнер.