Що хочеться завжди сказать щось ніжне їй,
Навіть тоді, коли тріщать морози.
28.7.2013 р.
КОЛИ ЛЮДИНА СТАРІЄ
Як гляну вже на тебе, мов – сліпий,
Бо, що колись я бачив – вже не бачу,
Куди ж дівався рот твій чарівний,
Який сьогодні вже він ніби плаче?
І де ж взялись морщинки і вавки,
Й куди вогонь зник той, яким пишався?
І де ж поділись ті уже ціцьки
Якими я роками любувався?
28.7.2013 р.
ЧОМУ ТАКИЙ ДУРНИЙ?
У панів усі розумні,
Навіть пес і той блатний...
Звідки ж ті такі розумні,
Й чому ж я – такий дурний?
11.7.2013 р.
ХВАЛЮ БОГІВ
Я хвалю Богів, як свято,
Що послали меня Нату,
І за це я їм, як тату,
Всю б віддав свою зарплату.
31.7.2013 р.
ЯКЩО ТИ ДРУГ!
В.І.
Для мене друг зимою й літом
Це той, хто прийде у мій дім,
І допоможе випить чарку,
Звісно, якщо вона є в нім.
Для мене друг, що любить гори,
З яким би міг я побродить,
І десь таємно від дружини,
І про дівчат поговорить.
Для мене друг, це ніби – допінг,
То як з таким і не дружить?
З яким одіти можу смокінг,
І цілу ніч вино цідить.
Для мене друг, як охорона,
Це як святиня й це не жарт,
Що не боїться він дружини
Якщо його гукають в парк.
Для мене друг – хто любить правду,
Й за вас піде хоч з ким на ВИ,
І сяде з ним як тре» – за парту,
Як треба щось допомогти.
Для мене друг то так, як мати,
А не якийсь тобі брехун,
Що може все наобіцяти,
А сам чкурнути десь в буркун.
5.8.2013 р.
ДРУГОМ ТИ НЕ БУВ
Другом ніколи ти не був,
І ним ніколи вже не станеш,
Бо більше всіх – себе любив,
Ну, а на честь тобі – начхати.
4.8.2013 р.
Я ВСЕ ТОБІ ПРОЩУ
За поцілунки все тобі прощу,
І тут вже нічого судачить,
Й коли веселий день прийде,
Тоді за все тобі віддячить.
28.7.2013 р.
ПУХНАСТІ
Куди ж це все воно годиться?
Куди ж ідемо ми, куди?
І скільки ж можна вже свариться
Із-за якоїсь вже… біди?
Куди ж ведуть нас всі ці Мойші? –
Ці дипломовані уроди,
Що їм на кожного з нас чхати,
Вже незалежно від погоди.
А з виду всі такі пухнасті,
Що хочеться аж в руки взять,
А як придивися гарненько,
То кожний рвач з них, або – кат.
Якби з них думав хто про завтра,
Або хоч трохи про народ,
Я б їм писав би дифірамби,
Щоб все собі не пхали в рот.
4.8.2013 р.
ТРУДОВИКИ
Я знаю, що про нас говорить
Той Богом вибраний народ,
Їх не цікавить наше горе,
Їм би жінки та бутерброд.
Я знаю, як нас називають
Ті Богом вибрані сини,
Й чому до нитки роздягають
Нас всіх ті «праведні» пани.
Й, видно, що люблять ЦЮ роботу,
Бо ж ходять в офіс і в суботу.
4.8.2013 р.
ТИ ВЖЕ НЕ ТОЙ
К.В.Є.
Ти вже давно не той, Володя,
Якого я колись любив,
Бо ту любов, що мав до тебе,
То ти її давно вже вбив.
5.8.2013 р.
ДУРЕНЬ
Якщо думаєш, я – дурень,
Помиляєшся, браток,
Бо, де бачив ти щоб дурень
Стільки мав в житті думок?
Що я їм в житті довіривсь,
Що люблю їх більше всіх?
А, можливо, і правий ти,
Що від них не маю втіх?
14.7.2013 р.
ДУМКА, ЦЕ – МИТЬ!
Думка, це – мить.
Лише зумій на всім лету її схопить,
І зупинить!
І стане вічністю вона,
Як буде розуму повна.
А, якщо схопиш ти ту мить,
То з нею будеш й сам ти жить.
5.9.1991 р.
НУ ЩО ТОБІ СКАЗАТИ
Ну що тобі я можу й ще сказати,
Якщо тебе учили красти і стріляти,
Ще й брехати?
3.8.2013 р.
ПРО СВІЙ НАРОД
Мені байдуже, що про мене скажуть
Оті святі, що гноблять мій народ,
Але за кожного я українця ляжу –
Якщо, звичайно, він не ідіот.
І чхать хотів на всякі пересуди,
І як вони, їх буду теж пороть,
Щоб всі бандити те відчули,
Що українці, теж – народ.
4.8.2013 р.
УНІТАЗ
Ой, до чого, добрі люди,
Ми сьогодні дожились,
В кожнім офісі три ... леді,
Чи було таке колись?
Кожну сукню, як одягнеш –
Носиш поки не протреш,