О, спокуснице моя!
О, моя ти бджілочко!
Шоб не мала цих щедрот,
Щоб робив я, жіночко?
12.8.2013 р.
Я ДИВЛЮСЬ НА СВІТ
Через посмішку твою я дивлюсь на світ,
І тоді весь світ для мене він стає, як цвіт.
29.7.2013 р.
КАЛЮЖА
Якщо треба щось Настусі,
В неї посмішка,
Як калюжа після дощику на лузі,
А як візьме те, що хоче –
Хоч тікай у світ за очі.
Ось вона яка байдужа,
За що й звуть її – калюжа.
1.8.2013 р.
ЛЕОНІДУ ГРИГОРОВИЧУ
Будь ти хоч Мойша, хоч Абрам,
Але дури таких, як сам.
Я хоч не Цезар й не Чапай,
Але моїх ти не чіпай.
А хочеш ти дурити всіх? –
Їдь в Ізраїль й дури своїх.
Пора і честь вже, брате, мати,
Скільки ж нас можна грабувати?
12.8.2013 р.
ЩОБ ЖИТЬ
Любов, це те – раді чого живуть,
Але, щоб жити – треба їжа,
А щоб було що їсти – треба працювать,
А їжа, як і вода – повинна бути свіжа.
17.8.2013 р.
РОЗУМ, МОВ ЛОКАТОР
Розум мій, немов локатор
Заглядає в синь віків,
Де сховався Імператор
Всіх левів, і всіх вовків.
8.8.2013 р.
КОЛИ СТАВ БАГАТИМ
М.Г.
Я скільки знав тебе, Миколо,
Ти путав всі свої сліди,
І вічно бідкався на долю,
Як це робили всі жиди.
А зараз, коли став багатим,
І стало перти через ніс,
Ти став настільки жаднуватим,
Неначе в зайця куций хвіст.
І хоч ти був не бідний хлопець,
Але завжди ти так крививсь,
Неначе кісткою бізона
Ти щойно, брате, удавивсь.
Я тебе дуже гарно знаю,
Та що тобі, скажи, сказать?
Як міг одним ти помідором,
Гостей весь вечір частувать,
А потім все самому з’їсти,
Й сказать: – Ви що, прийшли до мене їсти?
14.8.2013 р.
ХАПУНУ СЕРГІЮ БОРИСОВИЧУ
Скільки людей тебе кляло,
Що крав усе, що де було,
І в той же час дививсь їм в очі,
Як хлопці дивляться в дівочі.
Але прокльони не проходять,
Вони таких, як ти, знаходять,
Ото тобі за гріх, «рибак»,
Бог і послав, нарешті, – рак.
Оце, щоб знали всі, як красти,
За авантюри, і за трасти,
За пограбовану державу,
І нашу знівечену славу.
Отож, якщо мені хтось скаже,
Що Бог наслав на тебе рак,
Я руки підніму до неба
Й скажу: що так злодюзі й треба!
19.8.2013 р.
ЩОБ НЕ МАЛИ ПІХВИ
Не було б кохання, не було б штовхання,
Щоб не мали піхви – то не мали б втіхи.
Щоб тоді робили хлопці і дівчата,
Як приходить вечір та не хочуть спати?
16.8.2013 р.
ЯКБИ БУВ Я МОЛОДИЙ
Був би друг мій молодий,
Й як колись – залізний,
Ви б до мене і сьогодні,
Як голубки, лізли.
16.8.2013 р.
ЯКЩО ХОЧЕШ НЕ ХВОРІТИ
Хочеш гарно почуватись? –
Не старайсь, браток, брехати,
Бог все бачить і все чує,
Й за брехню не подарую.
16.8.2013 р.
У СВІТЛІ НЕЙМОВІРНОГО
Папірці, що звуться гроші,
День і ніч штампуються,
І за ті пусті папери
Наший труд купується.
А попробуй відштампуй
Ти такі ж відкрито,
То тебе візьмуть за... попу
І назвуть – бандитом.
23.9.2013 р.
ЩОБ ЖИТЬ
Щоб жить, це значить,
Треба одних любить,
А інших ненавидіть,
В одних пускать стріли Єрота,
А інших хай – морська піхота.
4.9.2013 р.
ЯКЩО ТИ ДАВ ХАБАР
От до чого вже дійшли
Новоспечені жиди,
Не тих судять що беруть,
А вже тих – що їм дають.
Щоб, якщо хабар вже дав,
То, як риба він мовчав.
То ж хіба не сміхота?
От система в нас яка!
От тобі і чорна редька,
От тобі гарбуз і штик.
Та до цього – запевняю –
Й не додумався б мужик.
28.8.2013 р.
ЩО ЗА ЛЮДИ?
Тих, кого колись я більше всіх любив,
То сьогодні б кожного другого з них вбив.
Звідки ж оці хапуни в нас вони з’явились,
Що за пляшку самогона – ледве не побились.
28.8.2013 р.
ПОЕЗІЯ І СЕКС
Колись була ти поетична,
Неначе квітка екзотична,
Що як подивишся на тебе –
Горить душа, палає небо.
Й яка ще тре’ екзотика?
Як тут така – еротика!
Що забуваєш й про вірші,