ЖИЛИ, ЯК ХОТІЛИ
Жиди жили всі, як хотіли,
А люди падали і мліли,
За що й схопили ті дебіли
По місцю тому, що сиділи.
27.12.1991 р.
НЕ МОЖУ ЗАСНУТЬ
Як дівчина посміхнулась,–
Вся душа, мов стрепенулась,
І не може вже заснуть,
І не знаю: – в чому ж суть?
10.11.2011 р.
А ТИ ЩЕ Й ДОСІ НЕ МОЯ
Немов магнітом – своїм бюстом –
Весь час до себе ти тягла,
І так на серці стало пусто,
Що ти, ще й досі, не моя.
А вже летять із дуба листя,
І птахи в вирій вже летять,
А ти така, як небо – чиста,
Але ще й досі – не моя?
17.9.2011 р.
ДО ЛІТА
Вкрила осінь клени під лісочком,
І ліси у – золото сосни,
І веселим ніжним голосочком
Всім сказала: – Чао, до весни.
21.10.1966 р.
МИХАЙЛОВІЙ О.
Ця дівчина, руки в боки,
Й – хоч кому з вас рот заткне,
А спитаєш: як уроки?
То, як пень – ні «бе», ні – «ме».
5.10.1988 р.
КІТ І МАША
Запитав у Маші Кіт:
– Що сьогодні на обід?
Посміхнулась тут же Маша: –
І сказала: – З м’яслом каша.
6.7.2011 р.
ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС
Щоб твої схопив сунички,
Згриз би їх, як хліб синички,
І пройшла б журба юнача,
Бо вони п’янкі, як чача.
21.8.2011 р.
ДЕ ПОЛЯ РОСОЮ ВКРИТІ
Де поля росою вкриті
Я іду з дівчам по житі.
Жито хвильками гуляє,
Мов, до себе нас гукає.
На дівочий гляну стан –
В серці справжній ураган,
І, аби їй глянуть в очі,
Не діждусь ніяк я ночі.
Де росинки сонцем сяють,
І сміються небеса,
Там хлопчина щастя просить,
А дівчина, як оса.
3.9.2011 р.
СКАРБНИЦЯ
Ну й скарбниця в тьоті Нони,
Є куди зливать гормони!
21.8.2011 р.
«ВЕЛИКИЙ ЧОЛОВІК»
Він був великий – чоловік – ростом,
І мав живіт, немов – кавун,
Бо він не знав ніколи посту,
Й крутивсь на кухні, ніби в’юн.
7.9.2011 р.
БОГ ПРОДИКТУВАВ
Себе розумним не вважаю,
Хоч і багато написав,
То не моє все, вибачайте,
То Бог мені продиктував.
4.9.2011 р.
ЦВІТ МОЄЇ НАЦІЇ
Ви погляньте на ті грації,
Так то ж цвіт моєї нації.
4.9.2011 р.
ДІД ПОМЕР
– Дід помер. Коли б ще й батько –
То було б усе моє, –
Крикнув Гриць й в ту ж мить схопився
Він за серденько своє.
6.9.2011 р.
ЩОБ НЕ ТА... КВІТКА
Ми обожнюємо жінку,–
І це скаже будь вам хто,
Та не будь в них тої квітки –
І не глянув би ніхто.
9.11.2007 р.
НА ВИПАДОК ВІЙНИ
Якщо на випадок війни,
Куди ж втікатимуть жиди?
Бо стільки бід ті натворили,
Що вже й терпіть нема їх сили.
9.11.2007 р.
ХІБА ЦЕ ЛЮДИ?
Ну що сказать про депутатів?
Хіба то люди? То ж – пірати.
Він тільки й дивиться, той кнур,
Як би йому побільше – дур,
28.10.2010 р.
ЩОБ СВІТ БУВ ЩАСЛИВИЙ
Я хочу світ цей насмішить,
Поки ще з чого є сміяться,
Хоч ті, що тягнуться до втіх,
Ті вже нічого не бояться.
17.2.2010 р.
ТВОЇ КІЛЬЦЯ
Оті кільця, що в тебе в блузі
Манять ще більш, як квіти в лузі.
О, як би їх хотів схопить,
Щоб з них кохання вічне пить.
Оті кільця, що в блузі в тебе
Манять ще більш, як луг і небо,
Бо жить без лугу я б ще зміг,
А от без них я, як без ніг.
28.9.2011 р.
ЖІНКА, ЯК МОРЕ
Моя дружина, ніби – море,
Яка те й робить, що шумить,
І як би ви вже не старались,
Як розійдеться – не спинить.
10.9.2011 р.
ТАКУ, ЯК ТИ
Якби таку, як ти, я мав,
Певно, б ніколи не дрімав.
Й на килимі весняних трав,
Я б кожен день тебе кохав.
24.2.2010 р.
ЯК ЗІЙДЕ СНІГ
Так як сніги зійдуть з травиці,
Я знаю, прийде такий час,
Що всі дівиці таємниці
Повиставляють напоказ.
24.2.2011 р.
ВІДСМІЯЛИСЯ ВУСТА
Віддивились очі карі,
Відсміялися вуста,
І на кого вже не гляну –
Той не той, і та не та.