Неначе бусел по саду,
Бери вже краще ти півлітра,
Й пішли лякатимем біду.
4.12.2012 р.
МАНЮНЯ І ПУХНАСТА
Вона була, як кошенятко,
Що аж боявся в руки взять,
Аби створіння те пухнасте,
Гляди, зовсім не розім’ять.
2.12.2012 р.
ДВА КУМИ
Ой, метелиця мете,
З криші осипається.
– Хто ж тепер куму еге?
– Хто тобі признається?
3.12.2012 р.
ТЕКІЛА
В дівчат аж губки засвербіли,
Як в хлопців вгледіли текілу,
А як ті випили по п’ять,
То стали всіх підряд хапать.
12.1.2012 р.
РОЗДАЮ ЗАДОВОЛЕННЯ
– Що ти робиш, Оленько?
– Роздаю всім задоволення.
12.1.2012 р.
ХТО ЙДЕ У ДЕПУТАТИ?
В депутати й в біснесмени
Йдуть артисти і спортсмени,
Будь Кличко то, чи Кобзон,
Мав би лише він мільйон.
20.8.2012 р
НА ВЕЧІРНИЦЯХ
Феї так і муркотять.
Угадайте, що хотять?
17.9.2012 р.
ЯКЩО МАЄШ ТИ ДРУЖИНУ
Якщо маєш ти дружину,
Ще й коханку хочеш мать,
Я б не радив, дорогенький,
Якщо любиш надто спать.
4.10.1976 р.
ОЛЕКСАНДРУ КОВІНЬЦІ
Українському гумористу
Якось, Хрещатиком ідучи,
Я у Ковіньки запитав:
– Чи справді він такий везунчик,
Що гумористом просто став?
Й чим відрізняється сатира
Скажем, від гумору, скажіть?
Він подивився й засміявся
І тут же дав мені отвіт:
– Як ланкова через все поле
Дулю директору скрутила,
То це, браток, і буде – гумор,
А як під самий ніс – сатира.
Потім повів до Бессарабки –
Туди, де вивіски висять,
Й мені порадив там на стенді
Геть всі об’яви прочитать.
А хочеш стати гумористом,
То до людей ти прислухайсь,
І гумор сам до тебе прийде,
Тільки його ти – не лякайсь.
13.3.2013 р.
Я ЛЮБИЛА КАПІТАНА
Я любила капітана,
А тепер вже водія.
Бо куди б він не поїхав,
Знаю: буду з ним і я.
10.12.1976 р.
КРАПИЛЬНИЦЯ
В місці, де зрослися ноги,
Варт торкнути жінку – охи,
От в те місце, що там в Клави,
Та взять «крапельницю» вставить,
І хай охає до ранку,
Від світанку й до світанку.
22.2.2013 р.
ДІВОЧІ КВІТОЧКИ
Не дають мені спокою
Ті дівочі квіточки,
Що, як проліски з-під снігу
Лізуть з пазухи вони.
Бо як гляну на ту вроду,
І на ті її цяцьки,
Забуваю і про втому,
І про гру у піддавки.
5.3.2013 р.
ЩОБ НЕ МУЧИВ ТИСК
Щоб тебе не мучив тиск,
Не дивись жінкам на писк,
Бо жінки, (це я вже знаю!),
Глянеш – всім тиск піднімають.
6.3.2013 р.
ДИВЛЮСЬ Я НА ДІВЧИНОНЬКУ
Дивлюсь я на дівчиноньку
Що по дорозі йде,
Й комусь же повну пазуху
Краси вона несе.
Дивлюсь ото і думаю:
Як квіти ті зірвать?
Вона ж сміється голосно:
– А хватить сили взять?
Я глянув, посміхнувся,
І став їй говорить!
Такій як ти красунечці –
Ще зміг би й повторить.
26.2.2013 р.
ВІДЩЕПЕНЦІ
Вони вважають можуть все –
Наші могутні відщепенці,
А наші славні старики
Можуть прожити і без пенсій.
26.2.2013 р.
ТАК НА СВІТІ ПОВЕЛОСЯ
Так на світі повелося
Щоб старе й мале моглося.
От одного разу й я
Серед біленького дня,
Біля річки, де лужок
Стрів медовий пиріжок.
З тим дівчам за руки взявся,
Веселився і сміявся,
І завів її в лісок
Де розрісся моріжок.
І хоч цьому я не вчився
На погоду не сварився,
Й там, де вився моріжок
Зняв із неї кожушок.
І в гаю серед беріз
Я їй в пазуху заліз.
Очі жаром налилися,
Груди ходором тряслися
І вона, як землетрус
Підкидала мій Ельбрус.
Признаюся, з мене тоже
Пар ішов як з паровоза,
Й як шатун на повен хід
Я старався – взад-вперід.
І хоч бігав на весь хід,
Та і він, нарешті, зблід,
Бо вона була не з тих,
Що гукала в гості всіх.
Моріжок весь був зім’ятий
І невинністю заллятий,
Й подивившись на дівчину,
Стало якось жаль Марину.
Раді чого ж ти мені
Віддалася в Ірпені?