І з кожним днем – все більше хоче жить.
А ще говорять, що душа – безсмертна
Так само, люди, як сама любов,
От тільки тіло вже стає химерним,
І вже його зігріть не може кров.
О, як же в це не хочеться повірить,
А розум бореться, бо тіло хоче жить,
І з кожним днем моя мужніє Ліра,
Й про це якраз – потрібно говорить!
15.7.2013 р.
ЩОБ ГАРНО СТОЯЛО
Жінка мусить мать одного,
А мужчина може й п’ять,
Якщо хочете, щоб в нього,
Як в бика, могло стоять.
13.7.2013 р.
РОЗДУМИ МИМОВОЛІ
Сиджу й роздумую над світом:
Звідки він взявся? Хто створив?
А якщо Бог, то Бог де взявся,
І як у світі він з’явивсь?
Дивлюсь і сам собі дивуюсь,
Як стільки міг створить істот?
Якими я весь час любуюсь
Й разом зі мною весь народ?
Звідки взялись гіпопотами
І стільки мух, кліщів, горил?-
Які снують весь час між нами,
Що вже й терпіть немає сил.
Навіщо ці усі істоти?
Невже, щоб ними нас лякать?
А хто ж придумав нечистоти
І не сказав, куди дівать?
Дивлюсь й не можу те утямить,
Коли була скрізь темнота,
Звідки фантазія безмежна
З’являлась в нашого Творця?
Куди не глянеш,– нове й нове,
І де не глянь – одні ікси,
Звідки ж вони оті обнови,
Й той образ вічної краси?
9.7.2013 р.
ГОЛОВА НЕ ТЕСЕНА
Як діла, мій любий друже, –
Голова не тесена,
І невже у тебе й досі
Влада необмежена?
14.7.2013 р.
КРАСА
Краса – вона немов роса,
Тут ось була, і вже нема.
14.7.2013 р.
КУДИ МЧИШ?
– Куди мчиш? – якось у Гриця
Запитала молодиця.
– Як куди? – Гриць взяв дві сумки, –
Я біжу по поцілунки.
– І далеко? – та до Гриця, –
Знов питає молодиця.
– Далеченько, аж до річки,
Там чекають три Марічки,
Й де видніють візерунки –
Роздають всім поцілунки.
Та примружила ледь очі:
– І багато взяти хочеш?
– Небагато, десь дві сумки,
Бо люблю я поцілунки.
– То ж нащо десь бігти вам?
Скільки скажеш – стільки й дам.
14.8.2013 р.
АБИ ЖІНКИ ЛЮБИЛИ
Щоб вас жінки більше любили,
То ви цілуйте їх щосили,
Бо цю роботу жінки люблять,
Тому й до пупа юбки цуплять.
І не жалійте їхні губки,
І будуть ваші всі голубки.
Скільки дивлюсь я на жінок,
Яким по двадцять й сорок п’ять,
У всіх тюльпанчики горять,
Але не всі їх можуть взять.
17.8.2013 р.
РУСЯВІ ТРОЯНДИ
Таких троянд, як ці русяві,
В нашім саду ще не було,
І їхні посмішки ласкаві
Горять на все моє село.
16.7.2013 р.
СТАРАТЛИВІ ДІВЧАТА
Як погляну на дівчат
Як вони стараються,
І невже це вже і справді
Наший світ кінчається?
Ой, дівчата ви дівчата,
До чого ж ви дожились?
І невже таке безстидство
В нас воно було колись?
Ой. дівчата ви дівчата,
Кожна з вас як курочка,
Яку в руки не візьми –
Та до тебе й тулиться.
У Верховному борделі
Всі дівки, як лялечки,
От й попробуйте в тій залі
Ви пройти без палочки?
18.7.2013 р.
НА ПІТЕРСЬКІЙ
Ой, піду я по бульвару,
Десь по Пітерській пройдусь,
Ой, як хочеться, пробачте,
Приліпити хоч комусь.
За горами гори й гори,
А на небі зіроньки,
Чи то ти мене не любиш?
Що ховаєш грудоньки?
Дивний все – таки наш світ,
Я нарешті зрозумів:
Як не стало в мене друзів.
То й не стало ворогів.
18.7.2013 р.
КОЛИ ТРЕБА ГРОШІ
– Чи ти батька провідуєш? –
Я питаю в Гоші.
– Безумовно. – А як часто?
– Коли треба гроші.
16.7.2013 р.
КОЛИ ВУЛИЦЯ ШУМИТЬ
Коли вся вулиця шумить,
І я, і розум мій спішить,
Бо знаю: всі ми є не вічні,
І ті що старші, й однорічні.
Тому й спішу залишить слід,
І розтопить душевний лід.
18.7.2013 р.
НАШИМ БРЕХУНАМ
Нам прем’єр сказав, що ніби
Пенсії підняв,
То ж і я побіг у касу
Й там у чергу став.
І зрадів, що відхвачу вже
Я, нарешті, і на чай.
– Де ж ті тридцять три проценти,
Що прем’єр наобіцяв?
– А ти, дурень, і повірив,
З черги мовила мадам,
Дать то дав він, кажуть люди,