Це переконало синьйору Чечілію. Вона зняла ланцюжок і прочинила двері. Проте, перш ніж впустити чоловіка, вона уважно подивилася на нього, намагаючись відгадати його наміри. Обличчя синьйора Мелетті було звичайне, хіба що, мабуть, трохи заклопотаніше, ніж завжди, але все-таки без помітних слідів божевілля.
- Добре, заходь. А ти перестань пхикати!
Останні слова стосувалися Ріти, яка невтішно ридала.
- Наша дочка - шпигунка! - вигукнув синьйор Ме- [509] летті. Він важко опустився на стілець і, розмахуючи черевичком, додав: - У мене є докази!
- Які докази? Дірки? Вони доводять тільки, що бідній Ріті давно пора купити нові черевички!
- Нічого ти не розумієш...
- А чого ж це я не розумію?
Синьйор Мелетті розказав усе, що стосувалося черевичка: як його знайдено в забороненій зоні, як запідозрено, буцімто марсіяни використовують дітей для збирання відомостей, як він, зрештою, ходив по будинках і приміряв черевичок.
- Я нітрохи не сумніваюся,- скінчив він,- що наша дочка працює на марсіян!
- Але ж це не марсіяни! - не витримала Ріта, витираючи сльози об мамину спідницю.
- Ось бачиш? - гаркнув Хитромудрий Одіссей.- Вона знає, хто вони. Отже, ти була там і бачила їх! І загубила черевичка, як виходила з космічного корабля.
- Але ж це не космічний корабель! - заперечила Ріта.- Це торт!
Мати відразу ж змінила позицію і негайно відважила дочці запотиличника.
- Я тобі покажу торт!
Синьйора Чечілія мала звичку спершу діяти, а потім думати. Ріта знову розридалася. Але цього разу вона плакала з образи, адже їй не хотіли вірити.
- Це торт, торт! - повторювала вона крізь сльози.- І зараз я вам докажу це! Ріта вибігла на балкон, батьки за нею. Там вона відсунула горщика з геранню і сказала:
- Ось він!
Це Паоло вигадав так сховати рештки шоколаду. Він загорнув його в газету, перев'язав шпагатом і підвісив до балкона.
Синьйора Чечілія дуже обережно потягла мотузку, неначе то був шнур від бомби. Нарешті пакунок піднято, блискавично розгорнено, і всі побачили, що там.
- Шоколад! - згодилася синьйора Чечілія, бо довіряла своєму носові.- Де ти його взяла?
- Хто тобі його дав? - наступав синьйор Мелетті.
- Ніхто мені його не давав. Він упав з неба! Одірвався від торта, перш ніж той сів на Монте Кукко. [510]
Другий запотиличник довів, що мати не вірила жодному слову.
- Бачиш! - вигукнув синьйор Мелетті.- Вона на їхньому боці, захищає тих марсіян. Ще й вигадує різні побрехеньки, щоб виправдати наших ворогів. Тепер ти віриш, що вона шпигунка?
- Шпигунка чи ні - я не знаю,- відказала синьйора Чечілія.- А от що брехуха - це напевне. Але сама вона ніколи не вигадала б такого. Де Паоло? Справді, де це він подівся?
- Він утік, скориставшись метушнею! - здогадався синьйор Мелетті.- Але я його спіймаю! А зараз ходімо всі по штабу!
- Ти збожеволів! Моя дочка не піде до штабу!
- Зрозумій, Чечіліє, батьківщина в небезпеці! Навіть - чуєш? - все людство в небезпеці! Ми не можемо приховувати того, що знаємо!
- Ну, як може батьківщина бути в небезпеці через якийсь торт? - вигукнула Ріта, тупнувши ногою.
Мати пригостила її третім запотиличником і суворо додала:
- Мовчи, а то ще надаю! Зробимо так,- сказала вона, звертаючись до чоловіка.- Ти підеш до штабу і все розповіси. Хоч мені здається, що вони там тільки посміються. Але якщо командування схоче поговорити з Рітою, хай приходить сюди. Ріту я нікуди не пущу!
Синьйор Мелетті спробував був сперечатися з синьйорою Чечілією, хоч добре знав, що коли вона щось вирішувала, то вже не міняла своєї думки.
Тож і довелося йому повернутися до штабу з черевичком і пакунком шоколаду.
Діомед (себто вся група військових, цивільних та наукових авторитетів) вислухав його розповідь недовірливо.
- У дітей багата уява,- пробурчав генерал.
- Вони вдатні до вигадок,- додав полковник.
- Але це дійсно шмат шоколаду! - не здавався Хитромудрий Одіссей. Він, зрозуміло, радів, що Діомед не визнав його дочку шпигункою. З другого боку, йому було неприємно, що Ріту вважають за брехуху.
- А що скаже наука? - запитав генерал. [511]
Професор Россі і професор Теренціо нахилились до шоколаду і понюхали цей речовий доказ.
- Ніщо не заважає нам припустити, що марсіяни вміють виготовляти шоколад,- мовив професор Россі.