Стівен Кінг "По дорозі біля трактиру" (On slide inn road).
Рік публікації 30 жовтня 2020 р.
Дідусів допотопний універсал "Б'юїк" повзе по ґрунтовій дорозі зі швидкістю двадцять миль на годину. Френк Браун веде машину, примруживши очі і стиснувши губи в тонку білу лінію. Його дружина, Корін, сидить поруч з Айпадом на колінах, і коли Френк питає її, чи правильно вони їдуть, вона відповідає, що курс правильний, так тримати: через шість, максимум вісім миль, вони доберуться до головної дороги, а далі стриб-скок -- і вони на магістралі. Вона не говорить, що миготлива синя точка, що відзначає їх місце розташування, пропала п'ять хвилин тому, і карта зависла. Вони одружені чотирнадцять років і по обличчю чоловіка Корін бачить, в якому він зараз стані. На його обличчі написано, що він може вийти з себе у будь-яку хвилину.
На просторому задньому сидінні розмістилися Біллі Браун і Мері Браун - пліч-о-пліч від дідуся, який поставив свої ноги в великих чорних черевиках з боків від горбка карданного валу. Біллі - одинадцять. Мері -- дев'ять. Дідусеві -- сімдесят п'ять, і він, наскільки міг судити його син, та ще скалка в дупі, і занадто старий для таких маленьких онуків, але так уже скоїлося. Коли вони виїхали з Фалмуту в Деррі відвідати помираючу сестру дідуся, він теревенив без зупинки, в основному про спортивну сумку на задньому сидінні. У ній лежали бейсбольні сувеніри Нен. Вона просто не тямила себе від бейсболу, каже він їм. Там бейсбольні картки, які коштують справжнє багатство (в чому Френк Браун ой як сумнівається), її рукавичка з софтболу часів коледжу, підписана Домом ДіМаджо (англ Dom DiMaggio), і найголовніша цінність -- бита "Луїсвіль-Слаґґер" (англ. Louisville Slugger) з автографом Теда Вільямса. Вона виграла її в благодійному розіграші фонду Джиммі за рік до того, як Тед Вільямс (англ. Splendid Splinter (Теодор Семюель Вільямс - американський професійний бейсболіст і менеджер. Він провів всю свою 19-річну кар'єру в бейсболі у Вищій лізі, насамперед як лівий боксер "Бостона Ред Сокс" (англ. Boston Red Sox) з 1939 по 1960 рік; його кар'єра була перервана військовою службою під час Другої світової та Корейської війни.)) оголосив про вихід.
-- Тедді-чемпіон був у Кореї, чи знаєте, -- каже дідусь дітям. -- Літав туди бомбити бісових косооких.
-- Не те слово, яке потрібно знати дітям, -- каже, без особливої надії, Корін з переднього сидіння. Її тесть виріс в неполіткоректні часи і з тих пір не змінився. Вона також хотіла запитати, навіщо вмираючій, в напів коматозному стані вісімдесятирічної бабусі бита і рукавичка, але промовчала. Дональд Браун ніколи особливо не говорив про свою сестру -- ні поганого, ні хорошого -- але повинен був щось відчувати до неї, інакше не наполіг би на цій поїздці. Він наполіг їхати на його старому "Б'юіку". Тому що він просторий, і, як він сказав, знає короткий шлях, який може бути трохи жорсткуватим. Він мав рацію в обох випадках.
Він також запхав у сумку стопку старих коміксів. "Добротне чтиво для молоді в дорозі", -- сказав він. Біллі було насрати на старі комікси -- він грав на своєму айфоні, -- але Мері піднялася на колінах, залізла в багажний відсік, розстебнула дідову сумку і витягла стопку коміксів. В основному ніякі (англ., cruddy (сирі, грубі )), але є і декілька непоганих. У цьому, що вона зараз читає, Бетті і Вероніка знаходяться в стані війни (англ., are fighting over (сваряться)) через Арчі, смикаючи один одного за волосся тощо.
-- Знаєте, що: в минулі дні можна було дістатися до стадіону Фенвею, витративши три долари на бензин, -- каже дідусь. -- Можна було піти на гру, зачепити хот-дог і пиво ...
-- І отримати здачу з п'ятірки, -- бурчить Френк, сидячи за кермом.
-- Саме так! - вигукує дідусь. - Як пити дати! На першій грі, що я подивився з сестрою, Елліс Кіндер був пітчер, а Хут Еверс стояв в центрі поля. Ох, як же він бив! Один раз м'яч відлетів через праву огорожу і Нен так раділа, що розсипала весь попкорн!
Біллі Браун срати хотів на бейсбол.
-- Дідусь, чому ти так любиш сидіти посередині? Тобі ж доводиться розставляти ноги.
-- Я даю своїм "фаберже" провітритися, (англ. “I’m giving my balls an airing,”) --- відповідає дідусь.
-- Які "фаберже"? ( англ. “What balls?”) -- запитує Мері і хмуриться, коли Біллі сміється.
Корін обертається назад.
-- Ну, досить, дідусю, -- каже вона. - Ми веземо вас побачити сестру, і ми їдемо в вашій старій машині, як ви того й хотіли, так що ...
-- І вона споживає паливо так, що й не повірите, -- говорить Френк.
Корін пропускає його слова повз вуха; вона пильно дивиться на дідуся.
-- Ми надаємо вам послугу. Так що надайте одну мені: ніяких непристойних розмов.
Дідусь відповідає, що більше не буде, вибачається, і скалить свої зубні протези в усмішці, ніби говорячи, що він буде робити все, що йому, курва, захочеться.