-- Чому б мені не забрати все? - запитує Гелен.
-- Поверніть назад! -- каже Корін. Вона відчуває, як Мері бере її за руку, і у відповідь стискає її долоню. -- Це не ваше!
--- Тепер наше. -- Його голос спокійний, як і рука, яка взяла гаманець. -- Подивимося, що тут у нас.
Він відкриває його. Френк робить крок вперед. Піт дістає руку зі своєї "сумки-не-для-боулінгу". У ній лежить револьвер. Дідусеві здається, що це 38-ий калібр.
-- Назад, Френкі-Венкі (англ. Frankie-Wankie), -- говорить Піт. Ми тут зайняті справою.
Гелен дістає з гаманця невелику пачку банкнот. Він складає їх, засовує у кишеню джинсів, потім простягає гаманець Піту, який кладе його в сумку.
-- Дідусю, тепер твій.
-- Злочинці, --- каже дідусь. --- Ось, ви хто.
-- Все правильно, -- погоджується Гелен своїм спокійним тоном. -- Якщо ти не хочеш, щоб я вибив душу з цього хлопчини, віддай свій гаманець.
Ці слова діють на Біллі: його сечовий міхур розслабляється, і в пахвині стає тепло. Він починає ревіти, почасти від сорому, частково від страху.
Дідусь витягує з передньої лівої кишені своїх мішкуватих штанів старий пошарпаний "Лорд Бакстон" ((англ. Lord Buxton) гаманець "Лорд Бакстон") і віддає його. Він пухкий, але в основному там картки, фотографії та товарні чеки п'ятирічної давності. Гелен дістає двадцятку і ще кілька монет, запихає їх собі в кишеню і простягає "Лорд Бакстон" Піту. Гаманець відправляється в сумку.
-- Треба б час від часу його чистити, дідусь, -- каже Гелен. -- А то он його як розперло.
-- Каже людина, яка, схоже, останній раз мила голову в минулий День подяки.
Дідусь вимовляє це, і Гелен з швидкістю змії, вистрибує з кущів і відважує йому ляпаса. Мері вдаряється в сльози і притискається до стегна матері.
-- Перестаньте! -- каже Френк, ніби справу ще не зроблено і у його батька не тече кров з губи і ніздрі. Потім на тому ж диханні: -- Стули пельку, тато!
-- Нікому не дозволено хамити мені, -- каже Гелен, -- навіть людям похилого віку. Люди похилого віку повинні краще за всіх це розуміти. Тепер черга Корін. Давай дістанемо твою сумочку з машини. А ти, малятко, можеш піти з нами. -- Він бере Мері за руку, кінчики його пальців занурюються в її мізерну плоть.
-- Відпусти її, -- каже Корін.
-- Ти тут не командуєш, -- відповідає Гелен. Тепер його голос звучить не так спокійно. -- Ще раз скажеш мені, що робити, і я підправлю тобі обличчя. Піт, зроби так, щоб Френк і його тато встали поруч. Плечі разом. Якщо хто ворухнеться ...
Піт робить жест револьвером. Дідусь шаркає до свого сина. Френк дихає через ніс, видаючи короткі сопучи звуки. Дідуган не здивувався б, якби його син знепритомнів.
-- Ти ж бачив, чи не так? -- запитує Піт Біллі. -- Признавайся.
-- Я нічого не бачив, -- відповідає Біллі крізь сльози. Він пхикає, як маленька дитина, але нічого не може з собою вдіяти. Синій кросівок.
-- На брехунці горять штанці, -- говорить Піт, сміється і куйовдить волосся хлопчика.
Гелен повертається, засовує в кишені ще кілька банкнот. Він відпустив Мері. Дівчинка тепер притискається до матері. Корін виглядає приголомшеною.
Дідо не дивиться на своїх. Він спостерігає, як Гелен підходить до Піта -- йому важливо побачити їх маніпуляції, і він бачить майже те, що й очікував, і не варто сподіватися на щось інше. Вони можуть взяти "Б'юїк" і залишити сім'ю Браунів або можуть взяти "Бьюїк" і вбити Браунів. Якщо цих двох зловлять, вони отримають довічний термін в Шенке і не важливо, який у них буде рахунок.
-- Є ще, -- каже старий.
-- В сенсі? - запитує Гелен. Він балакун. Його товстий подільник, схоже, з мовчунів.
-- Ще гроші. Досить пристойна сума. Я віддам їх, якщо ви відпустіть нас. Візьміть машину і просто залиште нас.
-- Скільки? -- запитує Гелен.
-- Не скажу точно, але, думаю, близько тридцяти трьох сотень. У моїй сумці.
-- Ні фіга, старий пердун, так ти, роз'їжджаєш по (англ., williwags, не знаю значення слова) з трьома з гаком штуками?
-- Через Нен. Вона моя сестра. Ми їхали в Деррі провідати її перед смертю. Їй не довго залишилося, якщо це вже не сталося. У неї рак. Це все через неї.
Піт знову поставив свою "сумку-не-для-боулінгу" на землю і потираючи два пальця один до одного, каже:
-- Це найменша скрипка в світі і вона грає "А чи не всцятися ґречно мені перед тобою" (англ. My Heart Pumps Purple Piss for You).
Старий не звертає на це уваги.
-- Я перевів у готівку більшу частину свого соціального забезпечення, щоб оплатити похорон. У Нен немає ні цента, а вони дають знижку, якщо платиш готівкою. -- Він погладжує Біллі по плечу. --- Цей хлопець знайшов все це для мене в інтернеті.