Тільки один приятель Орланда не поділяв загальної симпатії до Чічіти. Це був Санчес, що докучав їй ще в Мар-дель-ІІляті, а тепер остаточно остогид.
Як тільки вона приходила з Орландом кудись на забаву, Санчес випадково чи навмисне вже був біля них. Підходив, вдавався з розмовою до Орландо, а на Чічіту майже не звертав уваги, але вона почувала течію ворожнечі, що простувала з нього до неї, і зненавиділа його також.
— Чому ти не відженеш його раз назавжди? — питала вона Орланда.
— Хіба я можу це зробити? Він мій старий знайомий і не раз давав мені доказ своєї приязні.
— Він за щось мене не зносить!
— Це твої вигадки, — заспокоював її Орландо, а сам знав, що вона має рацію.
Санчес був дійсно його старий приятель, але Луїзу знав Санчес ще давніше і був її найщирішим і найвідданішим прихильником. Так повелося здавна. Луїза була молода красуня з блискучими надіями, коли він познайомився з нею. Бридкий і незначний Санчес розумів, що він не пара для неї, і не дозволив незбутним надіям опанувати себе. Він тільки дбав про те, щоб бути біля неї і робив все можливе, щоб отримати ангажемент у тому театрі, де грала вона.
Пізніше, коли Луїза закохалась в Орландові, він не обурився на неї. Йому видалось цілком природнім, що її вибір впав на талановитого вродливого чоловіка, найкращого з її оточення. Він навіть переніс частину свого почуття до Луїзи на її вибрання і охороняв їх зв’язок, як міг. Він знав, як багато значив для Луїзи Орландо і старався зберегти його для неї. Під час його любовних пригод, він слідкував за ними і оскільки міг, допомагав їх скорішому закінченню. Тепер він був дуже схвильований. Він бачив, що Орландо дуже захопився Чічітою, і побоювався, що нелегко буде знайти засіб, щоб відштовхнути його від неї. Проте він вперто шукав способу.
14
«Ти пригадуєш собі, що сьогодні бенкет на честь еспанських артистів? — спитала одного дня Чічіта. — Ти ж поведеш мене туди?
Орландо відповів не зразу. Він побоювався, що Луїза, еспанка родом, схоче також привітати своїх земляків. Це могло утворити неприємну ситуацію.
— Невже ти мені відмовиш? Мені так хочеться піти! — підлещувалась Чічіта. — Я навмисне не одягала свою тафтову сукню, щоб пишатися в ній сьогодні.
Орландові й самому хотілося бути на принятті в супроводі гарненької принадної Чічіти.
«Луїза ще слаба і певно не схоче ризикувати здоров’ям», — подумав він і пообіцяв Чічіті заїхати увечорі за нею.
***
Не дарма хотілось Чічіті бути на бенкеті. Увесь цвіт столиці з’їхався до Альвеар Паласу. Елегантна різнобарвна юрба заповнила усі його сальони, і Чічіта радісно змішалася з нею. Вона знала, що її врода, і одяг, і провідник її — Орландо, дають їй право на почесне місце у цій юрбі, і це тішило її і підіймало настрій.
Вона танцювала, кидала привітання знайомим, а тепер стояла з келехом у руці і пила маленькими ковтками холодне іскристе вино, що злегка лоскотало горло і вогниками розпливалось по тілі.
Орландо з замилуванням оглядав Чічіту. Зеленкуватий шовк сукні відтіняв золотисту матовість її плечей, широкі згортки спідниці підкреслювали грацію її тоненького стану. Очі її блищали, все обличчя світилось втіхою.
— Ти задоволена?
— Шалено! Все складається так гарно, навіть і те, що не видко нашого приятеля Санчеса, засміялась Чічіта і в той самий момент побачила його здалека поруч з поставною жінкою в чорній оксамитній сукні.
Чортяка! таки з’явився. І де він вишукав собі таку паву?
Орландо узяв її за лікоть і прошепотів:
— Ми мусимо піти...
— Куди? — здивовано скрикнула Чічіта.
— Куди-небудь. додому, до якогось дансінгу.
— Чому, коли тут гарно?
Орландо трохи зблід і стиснув губи:
— Ходім!
Раптом Чічіта зрозуміла: жінка у чорнім оксамиті — Луїза, і Санчес привіз її з якимсь паскудним наміром.
— Я не маю чого або від кого втікати, — скипіла вона.
Орландо міцніше стиснув її лікоть.
***
Санчес майже силою привіз Луїзу на бенкет. Він уложив собі план, що видавався йому дуже доречним. Давно вже, помалу, оповів він Луїзі Орландову «небезпечну пригоду», як він характеризував його роман з Чічітою. Це не зробило на Луїзу великого враження, бо вона вже давно звикла до зрад і терпеливо їх переносила, розуміючи, що сценами та заздрістю Орланда не втримаєш. Але Санчес вмовляв її щоденно:
— Дівчина вчепилась за нього і легко не випустить. Це бездушна пройдисвітка, що дбає тільки про свою користь. Вона зруйнує його кар'єру і занапастить його життя.