А тепер знову про наші справи: віддаючи корабель і прощаючись із командою, нам довелось якось віддячити тим двом матросам, які вчасно попередили нас на річці Камбоджі про ворожі задуми. Вони й справді стали нам у великій пригоді й заслуговували тепер на винагороду від нас, хоча, поганці, й вони повірили брехням, ніби ми пірати, що втекли на кораблі; власне, вони прийшли до нас не стільки для того, щоб попередити нас, скільки для того, аби приєднатись до нас як піратів. Згодом один із них визнав, що насправді він просто хотів зайнятися розбишацтвом. Тим не менше, вони нам допомогли, і ми мали віддячити. Передусім ми видали недоплачену їм господарями платню, а понад це ми дали їм ще невелику суму золотом. Потім я призначив англійця гармашем, гармаша – другим помічником капітана та економом, голландця – боцманом. Усім це припало до душі, й хоробрі хлопці та здібні моряки надалі добре нам служили.
І от ми – на китайському березі. Якщо я відчував себе покинутим край світу в Бенгалії, звідки міг за свої гроші багатьма способами дістатися додому, то як тепер я почувався, коли опинився на тисячу ліґ далі та без найменшої надії на повернення?
Лишалося сподіватись на ярмарок, що мав відкритися через чотири місяці; ми зможемо тоді придбати місцевий крам та знайти китайські джонки з Тонкіну, які відвезуть нас із крамом, куди скажемо. Мене така перспектива влаштовувала, і я вирішив чекати; підозрюваних серед нас не було, й коли з’являться англійські чи голландські кораблі, ми також зможемо їх завантажити й взяти курс на Індію – поближче до дому.
У надії на це, ми вирішили чекати, а для розваги двічі чи тричі подорожували по країні. Спочатку ми здійснили десятиденну подорож до Нанкіна, бо це місто варто подивитися; кажуть, у ньому мільйон жителів, проте, я цьому не вірю. Місто має правильну забудову – прямі вулиці перетинаються під прямим кутом, – таке планування має великі переваги. Але коли я порівнюю вбоге населення цієї країни з європейцями, то їхній лад, спосіб життя, уряд, реліґію, багатство і велич (як дехто це називає) здаються мені майже не вартими згадки у цій книжці та уваги майбутнього читача.
Цілком очевидно, що ми подивляємо велич, багатства, пишноту, церемонії, уряд, виробництво, торгівлю й звичаї цього люду не тому, що всі це дійсно гідне подиву, – просто на тлі варварства в цій частині світу, грубощів і неосвіченості ми не очікували побачити щось подібне. Бо інакше – хіба вони рівня європейським палацам і королівським будівлям в Європі? Чого варта китайська торгівля в порівнянні з комерцією Англії, Голландії, Франції та Іспанії? Що таке китайські міста в порівнянні з нашими стосовно багатства, могуті, зовнішньої краси, блиску меблів і нескінченного розмаю? Що таке китайські порти з кількома джонками й барками порівняно з нашою навіґацією, торговими флотами, потужним військовими флотиліями? Лондон-сіті має більший обсяг торгівлі, ніж половина китайської імперії. Один англійський, голландський або французький вітрильник, озброєний вісімдесятьма гарматами, може знищити всі китайські плавзасоби. Але нас дивує їхнє багатство, торгівля, влада уряду та військова потуга, бо ми хоч і вважаємо їх як поган вищими за довколишніх дикунів, однаково на таке в них не сподівались.
Тільки через це їхня міць і велич постають нам у вигідному світлі, а насправді вони – ніщо; сказане про китайський флот стосується й китайської армії. Їхні збройні сили, хоча б вони зібралися на полі битви два мільйони воїнів, були б здатні лише спустошити країну і загинути з голоду. Вони не могли б взяти найменше фламандське фортифіковане містечко або подужати дисципліновану армію; одна лава німецьких кірасирів або один ескадрон французької кавалерії змусили б тікати всю китайську кінноту. Мільйон китайської піхоти не міг би протистояти одній вишикуваній до бою військовій частині, яка убезпечила себе від оточення, – хоча чисельна перевага й була б 20 до одного. Скажу без перебільшення, що 30. 000 німецьких або англійських піхотинців і 10. 000 французьких кіннотників побили б до ноги всю китайську армію; так само ми перевершуємо їх у мистецтві зміцнення міст, облоги і оборони фортець.