Аята прикидалась ніби спить. Гел запитав:
— Випити хочеш?
Вона сіла на ліжку, загорнувшись у ковдру:
— Хочу.
— Тоді тримай, а потім я гляну, як гояться твоï рани і зроблю тобі перев'язку.
— Чому ти? Тут староста — хороший лікар, — відповіла Аята, випила, скривилась. Гел протягнув ïй маринований овоч закусити.
— Я умію загоювати рани, — пояснив Гел.
— Я бачила твою спину, щось вона не дуже загоïлась, — шпикнула Аята.
Коли Даян тихенько увійшла до кімнати матері, Аята вже спала, а ïï віор сидів біля ліжка на підлозі, загорнувшись у ковдру. Юна принцеса звикла бачити у чоловіках тільки річ, тому ïй було не важко ніби не помічати його. Вона швиденько роздягнулась і лягла спати поряд з матір'ю, як та і наказувала.
Ніч була безкінечна, холодна і темна, як безнадія. Під ранок я навіть заснула на даху. Та тихі кроки по скрипучому снігу розбудили мене, я підвела голову, побачила хлопця, худорлявого, довгого, у білій шапочці і білому комбінезоні космічного спецназівця. Цікавих розвідників використовує ворог Аяти. Лице людини, а замість рук — лапи з кігтями. Я тихенько підвелась, як кішка на полюванні, і стрибнула на ту білу тінь. Реакція у цього перевертня виявилася кращою, ніж у двох попередніх невдах, він перевтілювався швидко і на ходу, от тільки одяг йому заважав, тому бідолаха скидав його мені під лапи. Я більша і рухаюсь швидше, наздогнала втікача і звалила з ніг. Трусонула, вдаривши потилицею об плаский дах. Якась жінка закричала, побачивши мене. Зараз позбігаються, почнеться волання, стрілянина, паніка. Вхопивши спійманого і оглушеного «язика» як кошеня за шкірку, я вирішила покинути місто і влаштувати допит малого перевертня у безлюдному місці.
Кіту увірвалась у кімнату меолі, як вихор, розбудила Гела, який таки заснув на посту:
— Вона приïхала, ніколи не приïжджала до міста, відтоді як Аята стала меолі, а тут приïхала, прямісінько до Рородану, кажуть поводиться, ніби вже підперезалась паском повелительки!
— Накажи заарештувати ïï від імені меолі, - відповів Гел не відкриваючи очей.
— Кого? — Аята звісилась з ліжка, запитливо глянула на Гела.
— Твою сестру, доньку Дайкеро, претендентку на престол, — відповів Гел.
— Та як ти смієш наказувати? — розсердилась Аята.
Відповісти Гел не встиг. Поселення дакків обстріляли з пласких гравітаторів.
— Хто тебе послав і з якою ціллю? — запитувала я у переляканого розвідника.
— Мій бог… великий мудрець Англон, — шепотів юний перевертень, — та я тільки мусив дізнатись, жива темна жінка, чи ні.
— Темна жінка? — здивовано перепитала я.
— Так, у них тут все проти законів всесвітніх, вона темна і грішна, вона мусить померти. І ïï відріддя.
— Ти бачив відріддя темноï жінки?
— Мала паскуда, вона мене вкусила, та мудрець Англон просвітить ïï і зробить світлим воïном, так як і мене, щоб у боротьбі очистилась вона від гріхів своïх і своєï матері. Старшу доньку темноï жінки поглине кара з небес, бо вона скуштувала крові.
Я бачила, що юнак не сповна розуму, та це було мені на руку. Він говіркий, головне, підіграти йому, я верзла казна що:
— Я теж спокутую гріхи у образі звіра, як і ти. Я чула про твого великого мудреця, де я можу знайти його, аби вклонитися?
— Тут у нас є схованка, там мій гравітатор — я відвезу тебе, — радо погодився він і очі його блищали фанатичною вірою.
Тоді і вибухнуло, один раз, другий, і почалася кононада. Я підвелась на задні лапи. Поселення горіло. А мій провідник підстрибував і кричав:
— Кінець тобі, Чорна жінко, кінець, буде на Іноті справжня повелителька, справжня, безгрішна.
«А щоб тебе». Я його звалила у сніг:
— Ти дав сигнал, що тебе захопили?
— У мене був передатчик у куртці, я його загубив, мав натиснути, якщо чорна жінка жива.
Я оглушила розвідника, і лаючись, як вантажник на космодромі, побігла до поселення.
Гел за ногу стягнув Аяту з ліжка, зіштовхнув Даян і наказав Кіту падати. Вікно дзенькнуло, дерев'яні віконниці розлетілися на друзки і скло дрібними дзюрками засипало кімнату.
Гравітатор, що у цю мить пролітав мимо вікон, вишкірився на будинок старости стволами великого тадо і полив шквалом голчатих бронебійних куль.
Староста вповзла у кімнату, Гел запитав у неï:
— Підвал у будинку є?
Староста закивала головою і тицьнула пальцем на килим біля ліжка. Гел полегшено перевів подих: