— Я ïï не роздивилася.
— Ти сердишся на мене? — запитав він.
— На себе… — відповіла вона.
— Я не той, про кого ти думала?
— Зовсім недоречне запитання… — обурилась Аята, прикусила губу, подивилась на нього з болем і відчаєм, ніби хотіла запам'ятати назавжди, прошепотіла. — Відпочивай, — і вийшла з кімнати.
Скрипнули маленькі двері, що вели до ваоке, і у кімнату меолі зайшов лікар Лаго, сів біля ліжка на стільці, запитав з саркастичною усмішкою:
— Як почуваєшся?
— Гірше, ніж тоді, коли ви запитали про це вперше, — огризнувся Гел.
— Я хотів подякувати за меолі і ïï дітей, — лагідніше промовив лікар.
— Будь ласка, — з гіркотою відповів Гел, — то подякуйте ще й за те, що я звільнив Аяту від дурного нав'язливого дівочого кохання.
Марковська Алла
Львів, 2006–2010 р.
6 Електрику в місто постачали генератори на космодромі.