Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
2020
ISBN 978-617-12-7822-6 (fb2)
Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва
Електронна версія зроблена за виданням:
Перекладено за виданням:Sand I. Come Closer. On love and self-protection / Ilse Sand. — London: Jessica Kingsley Publishers, 2017. — 104 p.
Переклад з англійської Тетяни Микитюк
Дизайнер обкладинки Петро Вихор
Санд І.
С18 Подолати страх близькості / Ілсе Санд ; пер. з англ. Т. Микитюк. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2020. — 128 с.
ISBN 978-617-12-7481-5
ISBN 978-1785922971 (англ.)
УДК 159.9
© Ilse Sand, 2013
© DepositPhotos.com / Depiano, обкладинка, 2020
© Rawpixel. com / Freepik, обкладинка, 2020
© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2020
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад і художнє оформлення, 2020
Пролог
Працюючи пастором, а згодом психотерапевтом, я спілкувалася з багатьма людьми, які постраждали від любові — якщо їм ще пощастило знайти любов.
Мої лекції на тему любові та самозахисту показали, що існує великий інтерес до психологічних механізмів, яким підпорядковуються відносини, — і на етапі формування, і в повсякденному спілкуванні.
У цій книжці я описую, як виникають стратегії самозахисту, як вони можуть ставати на шляху хороших, близьких стосунків і як позбутися тих стратегій, що є небажаними.
Я дослідила, як стосунки можуть ставати глибшими і змістовнішими, якщо наважитися жити теперішнім з усією нашою вразливістю і відкинути зайву броню.
Праці на тему, в яку я заглибилась, адресовані професіоналам. Однак ця книжка написана більш доступною мовою, щоб її міг прочитати будь-хто. Водночас вона міцно ґрунтується на загальноприйнятих психологічних теоріях та на багаторічному досвіді психотерапевтичної роботи.
Наведені в цій книжці конкретні приклади здебільшого вигадані для наочності, але я використала в них ситуації й коментарі, з якими часто стикаюсь у ході роботи. Деякі з цих прикладів автентичні, і я переповіла їх без зазначення імен з дозволу клієнтів.
Сподіваюся, що ці знання, які змінили на краще моє життя і життя моїх клієнтів, принесуть користь значно ширшій аудиторії, а не лише тим, хто читає професійні праці або проходить курс психотерапії.
Вступ
Чому не всі ми перебуваємо в динамічних, любовних взаєминах? Чому так багато людей самотні або ж їхнім стосункам бракує близькості та справжньої турботи одне про одного?
Відповісти на це питання можна по-різному. Наприклад, що ми використовуємо стратегії самозахисту, щоб обманути себе і приректи на невдачу у відносинах.
Усі, хто працює у сфері психотерапії, знайомі зі стратегіями самозахисту. Клієнти використовують різні методи, щоб віддалитися від інших людей, уникнути детального аналізу свого життя, придушити внутрішні почуття, думки, знання або бажання.
На різних етапах ці стратегії були відомі під різними назвами. Фройд називав їх «захисними механізмами» (abwerf). Когнітивна терапія працює з концепцією «копінг-стратегій», що іноді описує ті самі спостереження.
Навіть Сорен Кіркегаард, який сформулював свої ідеї більш ніж за півстоліття до Фройда, помітив цей феномен. Він писав, що в людей є дивовижна здатність заплутувати свої знання. Кіркегаард не досліджував, як саме це відбувається. Зараз нам відомо про це більше.
Я вирішила називати ці маневри — які ми використовуємо, щоб приховувати найочевидніші речі або дистанціюватися від внутрішнього «я» та інших людей, — «стратегіями самозахисту». Під цим я маю на увазі будь-які дії, що до них вдається людина (свідомо, а частіше — несвідомо), щоб уникнути близькості з оточенням або зі своєю внутрішньою та зовнішньою дійсністю.
Самозахист включає такі дії, як відмова від куріння або носіння рятівної жилетки в морі. Однак у цій книжці мене цікавлять ті стратегії самозахисту, за допомогою яких ми дистанціюємося від дійсності. Іноді вони бувають корисними. Але в інших випадках це створює проблеми.
Самозахист доречний тоді, коли він дозволяє вам дистанціюватися від надто інтенсивних почуттів.
Але та сама стратегія самозахисту може стати проблемою, якщо вона буде негнучкою чи ми несвідомо (повністю або частково) дозволимо їй жити своїм життям.