— Ми знаємо, знаєм, знаєм! —кричать пеньки обгорілі,
Із хати, з комори, з клуні, в сльозах і в горі твоїм.
Повішених вітер гойдає. Гармата б’є опівночі.
І тліє все в попелищі — і радість, і труд, і піт.
Дивляться зорі з неба, немов замучених очі, .
Немов розстріляних очі,— біля кленових воріт.
Не плачте, мамо, не треба, і ви ие журіться, тату,
Люди ідуть зі сходу, сурма не грає,— б’є!
Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату,
І в них не вистачить крові за грізне горе твоє.
Зберігається автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 43-а, с. 63—64.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 114—115.
Бооюенко. Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1942, 15 червня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 115—118.
Мати. («Чорна хмара вкриває півнеба...») — Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1942, 15 червня.
Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 34, с. 17.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 121—123.
1 Та й пішли в тридцять с ь о м у...—Тридцять сьома — номер армії, яка героїчно обороняла Київ від гітлерівських військ у
1941 р.
2 Я р о с л а в н а — героїня «Слова о полку Ігоревім». Цей жіно-чий образ став у літературі символом подружньої та материнської вірності.
Київ («Змінився наш обрій веселий...»).— Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1942, 12 лютого.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 124.
Балада про Матвія Підкову.— Подається за вид.: «Твори. В 10-ти т„», т. 2, с. 125-128.
Валюшці— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 133—-Д34. В а л ю ш к а.— Валентина Андріївна .Малишко, дочка • поета, нині українська радянська поетеса. '
«Я сорочку знайду вишиванку...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. І, спр. 34, с. 6.
Полається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 135—136.
«Отак живу, суворий, непомітний...».— Зберігся автограф: ф. 22, рп. 1, спр. 34, с< 9. Дата: 27.VI 41 р.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 136—137.
«Багнет, казанок, і скатка, і протитанковий грім».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 35, с. 1І (автограф з правками).
Подається за вид.: Твори. З 10-ти т., т. 2, с. 137.
Заповіт.— Подається за вид.: Твори. В ІО-ти т., т. 2, с. 138.
«Україно Радянська, бачу тебе в майбутньому...».— Подається за вид.: Івори. В 10-ти т., т. 2, с. 139—143.
1Щоб Чернеча гора стогнала од гнів у...— На Чернечій горі під Каневом похований Т. Шевченко.
Дніпро.— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 143—147.
Тарасу Шевченкові.— Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1942, 15 квітня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 158—161.
Франкові.— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 162.
Земля (3 поеми «Катерина»).— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1944, 20 грудня.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 163—165.
«Ти мене накличешся ночами...».— Вперше надруковано в журн. «Україна», 1943, № 1-2, с. 53.
Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 36, с. 27, Дата: 30.ІѴ 42 р. Воронеж.
Подається за вид.: Твори. В 10 ти т., т. 2, с. 178—179.
Балада («По містах в руїні...»).— Подається за вид: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 183-184.
1 Карма люк (Кармелюк) Устим Якимович (1787—1835) — український народний герой, керівник боротьби селян Поділля проти кріпацтва в першій половині XIX ст.
2 Ковпак Сидір Артемович (1887—1967)—радянський державний діяч, Герой Радянського Союзу. В роки Великої Вітчизняної війни командував Сумським партизанським з’єднанням.
3 Кирея — старовинний верхній одяг, довга свита з відлогою.
4 Кам’янедь — очевидно, йдеться або про Кам’янку-Бузьку—• районний центр Львівської області, або про Кам’янець-Подільський.
«Бійці в заозер’ї прали онучі...».— Зберігся автограф: ф. 22,' оп. 1, спр. 36, с. 41. Дата: 13.Ѵ 42 р. Саратів.
Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 185.
Україні («Настраждалася в горі...»).— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 188—189.
1 Стугна — річка, протікає неподалік від Обухова, де народився А. Малишко.