Выбрать главу

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 126—127.

«За тихим степом тліють вечори...».— Зберігся автограф: 22, оп. 1, спр. 51, с. 61—62.

Подається за вид.: Твори. В 10-іи т., т. 4, с. 131—132.

1 П ш е м ш а — ліва притока Вісли.

2 Случ —права притока Горині (остання впадає у Прип’ять), протікає по Хмельницькій, Житомирській та Ровенській областях.

«Вечірню сизу даль узором срібним куто...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 19.

' Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 132.

«За теплушками рейки синіють...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 51, с. 53. Дата: 24.ѴІІІ 1945 р.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 134.

Хусточка червона.— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 35-36.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 141—142.

«Бийте, коні, копитами в груди...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 42.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 146.

Марина із Сваром’я.— Збереглися чорновий і чистовий автографи: ф. 22, оп. 1, спр. 55, с. 2—3. Дата: 19.ХІ 1945 р.; спр. 119, с. 180—181.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 151—152.

1 Сваром’я — село Києво-Святошинського району, на лівому бе-резі Дніпра.

2 Б о р к и — найімовірніше, мова йде про село Бірки, Києво-Свято-шинського району.

3 Л ю т і ж — село на правому березі Дніпра, на північ від Києва;

з Лютізького плацдарму почалося визволення столиці України у 1943 р.

4 Сварог — один з головних богів у міфології східних і західних слов’ян (спочатку бог Сонця, а пізніше — покровитель ковальства, шлюбу, родини).

5 Сварбог — можливо, поет має на увазі бога війни, вогню Сва-

рожича — сина Сварога. " ,

' 6 Петрівці — найімовірніше, йдеться про Нові Петрівці — село на північ від Києва, недалеко від Лютежа.

«Знов підійму я руки робочі...» — Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 34. с. 3—4. Дата: 18.ХІ 1941 р.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 154—155.

«Якби я сто років прооісив на світі...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 119, с. 104—105.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 165—166.

Епілог.— Існує інший вірш’ під цією назвою «З веселих сіл і селищ давніх» — збірка «Народження сипів» (1939).

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 168—169.

1 К и л и ї м с ь к е поле — південно-західна частина України (район м. Кілії). Тут — ремінісценція з української народної думи «Козак Г олота».

ІЗ ЗБІРКИ «СЕРЦЕ МОЄЇ МАТЕРІ», 1959 р.

Збірка вийшла з друку 1959 р. у видавництві «Радянський письменник». Зберігся повністю машинописний варіант збірки з правками автора: ф. 22, оп. 1, спр. 535, с. 1—203.

ЗАПОВІТНИЙ САД

Звенигора.— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1959,

12 квітня.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т.? т. 4, с. 170—175.

1 Звенигора — тут синонім України.

2 Залізняк Максим — козак запорожець, один з керівників повстання 1768 р. Організував повстанські загони і привів їх від Чигирина до Умані, міста, що належало тоді польському магнатові Потоцькому. Під Уманню Залізняк з’єднався з загоном Гонти.

«Здавалось малому, чи снилось малому...».— Вперше надруковано в «Літературній газеті», 1959, 10 березня.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 175—176. і 1 Комнезами — комітети незаможиіх селян, революційні організації незаможного селянства на Україні в 1920—1933 рр.

Моя Вкраїно.— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1957, 24 грудня.

Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 152, с. 1—7.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 182—189.

1 Оболонь — низовинні заболочені луки. У Малишка здебільшого вживається як широка рівнина.

2 Стожари — українська народна назва сузір’я Плеяд.

«Як приймали в партію».— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1959, 15 лютого.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 4, с. 189—192.

4 Красна Слобода — село на лівому березі Волги навпроти Волгограда.

Заповітний сад.— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1957, 6 листопада.