Такі були пляни. Дійсність показалася зовсім іншою і матроси дуже скоро зліквідували цю організацію в самому початку її діяльносте.
В початках революції в Криму велась сильна українська пропаганда, а що більшість нетатарського населення була справді українського походження, то ця пропаганда найшла дуже вдячний ґрунт. Поступово українізувалося багато військових частин, а головним чином, флотська тяжка батерія, що охороняла вхід у затоку Керч. Пізніше ця батерія вирятувала місто від більшовиків.
Ще в середині грудня 1917 р. матроси розстріляли в Севастополі 128 морських офіцерів[14], котрих потім вкинули на дно Південної бухти! Коли після цього місцеве татарське населення при допомозі офіцерів, почало готовитись до визволення свого краю, матроси, зліквідувавши ці заміри, почали другу фазу терору і розстрілів, переважно офіцерів.
Крім того кілька міноносців спрямовано в Ялту, Алушту, Теодосію і, ніде не зустрічаючи спротиву, матроси розстріляли в Ялті 80 офіцерів, в Теодосії 60 і в Алушті кілька старих димісіонованих офіцерів. У Євпаторії 46 чоловік офіцерів зі звязаними руками вишиковано на борту транспорта і оден матрос ногою спихав їх у море, де вони всі й потонули. В Симферополі розстріляно 100 офіцерів і 60 чоловіка цивільних[15].
Налякане і стероризоване населення Криму ждало часу, коли то його звільнять від більшовицького жаху.
Після бою бронепотягів ворога з нашим авангардом й бронепотягами за ст. Сарабузи, в Симферополі зрозуміли, що українське військо зовсім близько. Але прийняти якісь міри "Штаб Оборони" вже не вспів, бо відділ Запоріжців, який наступав шляхом Джанкой-Симферопіль, у 10 годин ранку 24 цвітня нагло вскочив у Симферополь.
Натомість другий відділ, який посувався шляхом Перекоп-Симферопіль і складався виключно з кінноти на чолі з Гордієнківським полком, пішов горними стежками з Кара-Кіял на Бахчисарай.
Трудно уявити собі паніку, яка зчинилася в місті, коли авангард першого відділу вдерся на самоходах у самий центр Симферополя, де знаходився "Штаб Оборони Кримської Республики". Залога Симферополя розсипалась по цілому місту, не виявляючи жадного спротиву. Населення міста, не орієнтуючись зі страху поховалося. Ввесь "Штаб Оборони" в комплєті захопили в полон наші війська.
Тимчасом головні сили Кримської ґрупи наближалися до міста. У "Штабі Оборони" до рук українського війська дісталася скарбниця, все листування, документи, проекти, мапи і т. д. Крім того захоплено цікаві документи про укріплення Сиваша. Будова цих фортів обійшлась більшовикам у три міліони рублів. Роботи виконувала спеціяльна комісія інжинірів, по останніх вимогах військової техніки, під доглядом комісара Чорноморського флоту Спіро. Неприступність Сиваша була очевидна і пізніше Москва довго не могла зрозуміти причини такого скорого падіння Криму. Із заяв головного Комісара Чорноморського флоту, який брав діяльну участь в організації оборони суходолу Криму, Перекоп був закріплений так добре, що на ньому можна було триматись, не пускаючи ворога, досить довгий час. [16]
Тут-же з документів "Штабу Оборони" довідались, що розбиті й одкинуті на беріг моря під Мілітополем більшовицькі частини, концентруються в районі берегових сіл Степанівка і Курилівка, де за ними послані спеціяльні судна і що ці недобитки під охороною міноносців будуть відправлені для реорганізації в м. Темрюк, порт на Азовському морі. Крім того захоплено ще багато іншого цікавого матеріялу.
В дві годині по зайняттю нашим авангардом Симферополя, прибули головні сили українського війська ешелонами з бронепотягами і штаб Кримської ґрупи. Зараз-же приступлено до планового очищення міста від більшовиків, котрі з приводу наглого захоплення міста, не вспіли його залишити. Місто обнято тісним кордоном. Всі виходи замкнено й почалося виловлювання більшовиків.
Між іншим, поява українських військ у Симферополі й захоплення "Штабу Оборони Кримської Республики" було таке нагле й несподіване для більшовиків, що вони не вспіли своєчасно повідомити про це Севастопіль, який нічого не догадуючись, ще чотири години підтримував телеграфічний і телефонічний звязок з Симферополем.
Штаб Кримської ґрупи, використовуючи полонених зі "Штабу Оборони", діставав з Севастополя цінні відомости про настрій і пляни більшовиків. З балачок по телефону було видно, що більшовики в Севастополі зовсім стратили надію на вдержання Криму, стратили навіть надію на вдержання самото Севастополя.