Загострення ситуації в районі Шепетівки 16.VІІІ.
16.VІІІ. в районі Шепетівки створисилася цікава ситуація: в м. Шепетівці розмістилися частини Галицької бритади. 11-та дивізія СС вступає на Шепетівський двірець. В цей же час в районі Шепетівки на цукроварні з'являється новий «спільник» – ескадрон польської «язди». Почалося між поляками і Січовиками непорозуміння, – запахло конфліктом.[55]
Отаман Коновалець вимагав від польської кінноти, щоб вона звільнила Шепетівку, і про це інформує от. В.Тютюнника. Штаб СС посилає до поляків такого листа:
«Армії УНР наказано зайняти Шепетівку. Пропоную вам сьогодні, 16.VІІІ, до 21-ї години опустити Шепетівку і відійти на р. Горинь. В противному разі я накажу проводити до кінця покладене на нас завдання й буду примушений розвинути проти вас операції».
На жаль, це листування не було доставлене вчасно командирові ескадрону, через відсутність адресата. Отаман Коновалець і його помічник отаман А.Мельник дуже хвилюються і весь час хапаються за зброю.
Отаман В.Тютюнник через апарат заспокоює от. Коновальця і його штаб і забороняє Січовикам починати ворожі дії, поки не з'ясуються обставини. Тим часом сам звертається юзом да польської головної квартири в Бережани і просить шефа штабу, щоб було відведено польські війська за демаркаційну лінію, пропоновану поляками. Польське командування охоче на це погоджується й дає таку відповідь:
«Війська буде стягнуто за демаркаційну лінію; наказ кавалерії обсадити Шепетівку було раніше видано; зараз її звідти буде відтягнуто».
Дійсно, незабаром польські війська звільнили Шепетівку. Січовики й 21 бригада заспокоїлися.
Становище 17.VІІІ. Сх. ч. 18.
На день 17.VІІІ. гро 2-го корпусу скупчилося в районі Полонного-Миропіль, Штаб групи – Полонне. СС міцно обсадили Шепетівку. З розпорядження от: В.Тютюнника, штабові СС підпорядковано наші значні повстанські відділи, що провадили акції в Заславському повіті – біля 1000 бійців при 22 кулеметах.
Взагалі, до 17.VІІІ. включно армійська група Вольфа виконала завдання. Треба було лише просунути ще більше на північ окремі відділи.
Вислід.
Отже: 1) підпорядкування 2-го корпусу і групи СС одній команді та розгортання нею для бою всіх сил відразу ж дали свої позитивні висліди. Ми, порівнюючи легко, взяли гору над ослабшим ворогом. 2) військова Польсько-Українська умова дала під Шепетівкою перший добрий наслідок. 3) Цікаво, що Комгрупи СС от. Коновалець, не будучи вже в підлеглості ШДА, звертається в критичну хвилину до отамана В.Тютюнника, а не до ШГО. Авторитет от. В.Тютюнника і Штабу Дієвої армії був сильний серед нашого війська і в поляків.[56]
Розділ XXVII
перша фаза наступу Центральної групи на Київ
Плин наступу.
НК ГА починає свій наступ у такий спосіб: два Галицькі корпуси скеровано вздовж залізниці; Запорожці простують на північ уступом вперед, активно прикриваючи справа центральну групу; одна бригада (14-та) лишається в армійському запасі (резерві) біля Вінниці.
Ближча мета центральної групи – опанувати Калинівку, де червоні лагодилися дати відсіч нашому рухові.
Всі частини центральної групи хутко просуваються вперед.
Бої до 17.VІІІ. включно. Сх. ч. 18.
Запорожці, розгорнувшись на широкому фронті, по успішних боях, звільняють зону свого наступу від большевицького війська. 8-ма Запорізька дивізія б'є біля Липовця (35 верст на схід від Вінниці) цілу бригаду червоних і бере біля 500 полонених.
17-го Запорожці досягли Вівсянки-Самгородка.
3-й Галицький корпус випер червоних із Калинівки, однак і сам мав значні втрати.
До 17.VІІІ. корпуси зосередилися: 3-й – Чорнятин-Курава, фронтом на Козятин, 1-й – в районі Калинівки, в напрямі на Бердичів. Розбитий ворог у безладді відходить на північ.
НАСТУП ЦЕНТРАЛЬНОЇ АРМІЙСЬКОЇ ГРУПИ
НА СКВИРУ-КОЗЯТИН-БЕРДИЧІВ
Бої 18.VІІІ. Сх. ч. 18.
НК ГА, досягнувши наміченого рубежа, енергійно провадить наступ на Сквиру, Козятин, Бердичів.
18.VІІІ. 3-й Галицький корпус захопив Козятин, завдавши ворогові кривавих утрат.
Запорожці наступають на правому крилі. Щоб допомогти 3-му корпусові, 7-ма Запорізька дивізія перетяла залізничний шлях на північ від Козятина, і ворог, під загрозою з тилу, швидко подався на північ, не поставивши належного опору 3-му корпусові.
1-й корпус скеровано на Бердичів. Він передовими бригадами вибивав ворога з Райгородка.
Бої 19.VІІІ. Сх. ч. 18.
19.VІІІ. 1-й Галицький корпус повів наступ на Бердичів двома групами, з південного заходу дві бригади тиснуть від Райгородка, а дві інші бригади – з півдня (від Махнівки).
56
[34] Між 13 і 15 серпня Польське командування надіслало Наддніпрянській армії безкоштовно цінний презент – транспорт вогнеприпасу, сповістивши про це через юз В.Тютюнника.