Розділ XXII
оцінка Жмеринської операції
Наші успіхи й неуспіхи. Сх. ч. 15, 16 і 17.
Переможно, в наслідок Жмеринської операції, ми загалом досягли значних успіхів.
1. Наше військо опанувало Жмеринський та Вапнярський залізничні вузли, вийшло на ріку Буг у цьому районі і просунулося на північ на р. Десну (доплив р. Буг). Ворог, розбитий нами, відійшов аж до Калинівки, де намагався ставити нам опір. Важливіша магістраль Жмеринка-Козятин, на протязі 50-60 верст, відійшла до розпорядимости українського командування.
2. Вся залізниця Вапнярка-Жмеринка-Проскурів була в наших руках – це значно полегшувало перегрупування наших військ і утворило сприятливий грунт для початку широких операцій на Київському та Одеському напрямках.
3. Становище Вапнярської групи (3 дивізія) значно покращало; тепер явиласл змога подати руку полковникові Удовиченкові – як із Вінниці на Гайсин, так і з Жмеринки безпосередньо на Вапнярку.
4. 44-й совєтській дивізії з доданими до неї частинами ми завдали значної поразки й цим полегшили собі дальший наступ на Козятин.
5. Ми захопили велику здобич і багато колійового табору.
6. Ця перемога над ворогом спричинилася до піднесення настрою в наших частинах і давала нашій політиці певний грунт для її праці.
Одначе, нам не пощастило оточити або зовсім знищити всю ворожу Жмеринську групу, як намірявся ШДА, і що відкривало б нам вільний шлях на Козятин-Фастів, а також захoпити 7 панцерних потягів, що прорвалися на Козятин. Червоні встигли за 9.VІІІ. евакуювати через Вінницю значну кількість ешелонів із різним майном.
Розпорядження ШДА.
Жмеринська операція в загальному наступі Українських армій, згідно з директивою 2067/К , була лише одним епізодом – етапом. Проте, вона мала в своїй істоті певну ідею, свій окремий задум, а тому її можливо було здійснити і як цілком самостійну операцію, на що й відважилося командування. Плян цієї операції простий і зрозумілий. Група Ю.Тютюнника, підсилена панцерним потягом і артилерією, атакує Жмеринку і сковує ворожу групу, що провадить ворожі акції в цьому районі.
Запорізька група, без 9-ї дивізії, що лишилася в Проскурові в резерві ком групи, сміливим фланговим марш-маневром через Літин, виходить. несподівано для ворога, на захід від Вінниці, захоплює переправи на р. Буг та відтинає усі шляхи відвороту для большевицької Жмеринської групи. Цей маневр змушував червоних швидко залишити Жмеринку або пробиватися на північ чи розпорошитися. Тютюнник, по зaхопленні Жмеринки, своїм авангардом і панцерними потягами, невідступно жене червоних і не дає їм змоги всіма силами навалитися на Запорожців. За сприятливих умов, уся Жмеринська і Вінницька бази та весь колійовий табір лишаються в наших руках.
З першого погляду, марш Запорожців здавався досить небезпечним.
Запорізька група, на протязі майже 3/4 свого руху, мала відкрите для ворожого наступу своє ліве крило. Одначе, загальна ситуація сприяла нашій операції. Для протиманевру у большевиків не було вільних значних сил. Під Жмеринкою і на Шепетівському напрямку наші групи сковували ворожі частини, і сюди потребувалися теж свіжі частини. 45-та дивізія під Вапняркою, по своїй поразці, ледве трималася і весь-час поглядала на Одесу з надією на нові й нові підсилення.
Отже, Запорожцям поставлене посильне завдання.
На нашу думку, ШДА з початком руху Запорожців на Вінницю не зазначив їм бажаного терміну для захоплення цього вузла (8 чи 9.VІІІ). Тому, як ми бачили, треба було вже під час маршу підштовхнути Запорожців. Гадаємо, що ШДА вважав за достатнє поставити певні завдання і докладно з'ясувати обставини, що й було зроблено. Крім того, важко було визначити термін атаки, бо під час маршу, Запорожців могли чекати різні бойові несподіванки. Ось чому, здається нам, і не поставлено певного терміну. Взагалі ж ШДА добре знав рухливість Запорожців і їхню велику активніть, і був певний, що вони скомбінуюгь момент свого удару з ситуацією на Жмеринському напрямку.
Цілком доцільне і потрібне розформування 2-ї дивізії, чи, певніше, усунення Божка від керування цією дивізією, одначе, на мою думку, воно було зроблене несвоєчасно. Це сталося якраз перед атакою Жмеринки, що трохи ослабило наш наступ з південного сходу.
Отже, з боку стратегічного, плян Жмеринської операції було широко закроєно, і взагалі він відповідав обставинам.
На Козятинському напрямку здійснення його дало нам значну перевагу над ворогом.