Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла

Сфінкса[58] іще на горе кадмейцям вона народила —
Орт її подолав; а ще — Немейського лева:[59]
Гера, Зевса поважна жона, його згодувала
І заховала в немейських ярах, погибель для смертних,
/330/ Там він людей пожирав, хай де б вони не селились, —
І на Немеї гірській, і на Треті, й на Апесанті,
Поки Геракла могуть того звіра не подолала.

З Форкієм, богом морським, Кетó на світ породила
Змія жахного, що, кільцями звившись у темному схові,
Яблук пильнує, зіркий, що золотом щирим налиті.
Ось який від Кето і від Форкія рід розпочався.

Ріки бурливі Тетіда зродила для Океана:
Ніл і Алфей, і стрімкий Ерідан, де вири глибокі,
Жвавий Стрімон, і Меандр із Істром[60] гарнотекучим,
/340/ Фасіс і Рес, а ще Ахелой, де вири сріблясті,
Несос і Родій, і Галіáкмон із Гептапором,
Гренік та Есеп, і Сімоéнта божественні води,
Далі — Пеней і Герм, і Кáїк, потік повноводий,
Велет Сангарій, Ладóн і прозороводий Партеній,
Також Евен, Ардеск, і Скамандра божественні води.
Й дочок святий вона видала рід; з Аполлоном ті діви[61]
Й Ріками славних виводять мужів із зеленої юні —
Зевс заповів їм діло таке на землях сповняти,
Отже: Пейтó і Адмета, Іанта, а з ними — Електра,
/350/ Далі — Доріда, Прімнó, й Уранія богоподібна,
Потім — Гіппó і Клімена, й Родея і Калліроя,
Гожа Зевксó і Клітíя, й Ідія, і Пайсітоя,
З ними — Плексавра і Галаксавра, і звабна Діона,
Мелобосíда і Тоя, і мила з лиця Полідора,
І Керкеїда, звабна, ставна, і Плутó волоока,
І Персеїда, та Іаніра, й Акаста, і Ксанта,
Мила Петрея і Менестó, і Європа, й Метіда,
І Еврінома, і Телестó у шафрановій сукні,
І Хрісеїда, й Асíя, і Каліпсо чарівлива,
/360/ З ними — Евдора, і Тíхе, і Амфірó, й Окіроя,
Ще ж і Стікс, а вона з-між усіх них — найвидатніша.
Ось вони, що з Океана й Тетіди на світ народились,
Дочки найстарші, крім багатьох іще інших, а разом —
Їх є три тисячі Океанід тих, дів струнконогих.
По суходолах вони та в глибинах солоного моря,
Світле потомство богинь, усюди порозселялись.
Стільки й інших є Рік шумкоплинних, синів Океана,
Що привела їх на світ достойна пошани Тетіда.
Смертній людині годі усі ті ймена їхні знати,
/370/ Кожен знає своїх, при яких він живе, поіменно[62].
Тея[63] — велетня Гéліоса і блискучу Селену,
Й Éос, що на землі присвічує смертному люду,
І невмирущим богам, які небо широке посіли,
З Гіперіоном, в любові, піддавшись йому, народила.

З Крієм зійшовшись, богиня з богинь, Еврібíя зродила
Сина — Астрея[64] великого, з ним і Палланта, а далі —
Й Перса, що мудрістю серед усіх великою зблиснув.

Еос — вітри народила Астреєві непогамовні:
Світлого, в чистому небі, Зефіра, стрімкого Борея
/380/ Й Нота, богиня — богові, з ним у любові зійшовшись.
Потім Ерігенíя[65] — Ранкову Зорю народила
Й ті, що вінцем для неба всього, — ясносяючі Зорі.

Стікс[66], Океана дочка, покохавши Паланта, зродила
Заздрість і Ніку в палатах на світ привела струнконогу,
Силу ще й Міць — життя дала дітям найвидатнішим.
Одаль од них у Зевса нема ні житла ані дому,
Ані дороги, якою б їх бог той не попровадив, —
Завжди при Зевсові, що гримотить, вони засідають.
Так-бо задумала Стікс, несмертельна Океаніда,
/390/ В день, коли всіх богів на Олімп розложистий скликав
Сам Олімпієць, велитель громів, і мовив до збору,
Що аніхто з них усіх, хто на прю з Титанами стане,
Й крихти не втратить з дарів і шану, якою раніше
Кожен втішавсь між богів, збереже такою й надалі.
Мовив ще: в Кроноса хто ні дарів не мав, ні пошанівку, —
Матиме шану й дари: справедливість того вимагає.
Першою, отже, безсмертна Стікс на Олімп завітала
З дітьми, спонукана тим, що батько любий намислив.
І вшанував її Зевс, і дари їй склав незвичайні, —
/400/ Бо ж і сама для богів найбільшою клятвою стала.
Дітям же він при собі назавжди жити дозволив.
Що обіцяв, те й виконав він, усіх вдовольнивши,
Сам же, могутності повен, наказує і владарює.

58

Сфінкс — крилате чудисько з тулубом лева й жіночим обличчям (Sphinx у грецькій мові — жіночого роду, досл. Душителька); кадмейці — жителі Фів (заснував це місто Кадм), де й перебувало те чудисько.

59

…Немейського лева… — Немея — долина в Арголіді (Пелопоннес); Трет, Апесант (331) — гори на південному сході від Немеї.

60

Істр — Дунай у його нижній течії. Про Істр (Danubius) часто згадує Овідій, перебуваючи у тих краях на вигнанні.

61

Наст. — перераховуються німфи, богині джерел; їх вважали опікунами хлопців, що стають юнаками. Німфам джерел дарували квіти, вино, кров жертовних тварин; хлопці — пасма свого волосся, що мало сприяти їхньому росту та змужнінню. Знаною є уже згадувана ода Горація до джерела німфи Бандусії (III, 13).

62

…кожен знає своїх… — кожен грецький край, кожна місцина, шанували своїх богів, рівно ж поважаючи й інших, сусідніх, тож можемо говорити про релігії давніх греків, що разом творили політеїстичне бачення світу.

63

Тея — дочка Урана й Геї, дружина титана Гіперіона, мати Геліоса, бога сонця, Еос, ранкової зорі, та Селени, місячної повні.

64

Астрей — досл. «Зоряний», батько всіх зірок.

65

Ерігенея — досл. народжена рано-вранці, епітет Еос. Ранкова Зоря (Eosphoros — Та, що несе світло, лат. Lucifer) — планета Венера.

66

Стікс — ріка в підземному царстві (від stygeo — жахаюся); її священними водами клялися боги, вважаючи цю клятву непорушною (400; 775 наст.).