Anyway, Ill always have six years less you have... - В будь-якому разі я завше матиму 6 років менше, як ти.
- Мені завжди будена 6 років менше ( англ.) міркую я.
Ill always besix years younger! виправляєш мою французько-українську граматичну конструкцію.
Ну то й добре! Цілую тебе у біляве волосся.
Потім ми ще патякаємоо про суїцид, і доходимо думки, що це просто знак нетерплячки. Все одно ж це колись станеться. (Цікаво, як ми заговоримо про це років так за вісімнадцять?)
Незабаром ти поїдеш до Індонезії на два роки, а я просто закінчу (дай Боже!) університет. По ідеї, маю стати університетською викладачкою і вступити до аспірантури. Останнє смішить особливо. Заманюю тебе на Вкраїну по всьому, декадентно змальовую тобі наше можливе помешкання на найубитішій станції метро Лісова. Третя кімната нашої студії. Повний піздєц, як летальний наслідок музики 24 год на добу. Як тобі це?
Ill have to learn Ukrainian, because if I dont, Ill die of the boredom... - Мушу вивчити українську, бо як не вивчу, помру від нудьги...
- Але ж ти вже робиш у ній успіхи! (англ.)
But youve alreadysucceeded in it! тішуся я, згадуючи, як хвацько реагуєш ти на команди «Принеси, будь ласка, попити!», «Я хочу їсти», «Прокидайся, кохана!», «Я тебе хочу», «Вали городами» та купу інших. А ще ти кажеш «Всьо чотко!», «Кухана-пухана», коли я роблю щось не так, «Кухана-добра», коли виправляю помилку, «Смачнохо», «Дьякую» і силу-силенну ще всього складнішого й кумеднішого, ба навіть інколи тобі вдається вимовити звук [г].
Pas une page! (AGENDA publique).
* Жителі Тробріанських островів вважають, що окаста половинка кокосового горіха залишилась у мертвих. На ній є три очка. Через них мертві завжди можуть поспоглядати живих. Big brother is watching you.
*Я знаю, як перемогти світовий тероризм. Тільки не скажу.
*Страшнувато так, коли заплутуєшся з усіма позначеннями «ТИ». Особливо, коли потім вже кажеш про цю особу в третій особі. Особі про особу. Люди добрі, це вже навіть не голоси в голові, нє. Шиза то цікавіше. «Ти» і «Він». Чи там «Вона». Ніяких чи там, марґінальність померла. А Бубер? Буберу теж було стрьомно називати Бога на «Він».
* Ми тужимо за Богом. Так-так. Інакше ж що? А так усе так (...)
* Обрізала жир із курячих сердець, наварила їх і насмажила. Кіно «Серцеїдки». Де взяти собі другу?
*Докінчила писати план західного сонця на день Неділю. Йду травити їжу і спати. Надоб, ранчо. Путана і Зоряна.
P.S. «Диявол і Андроґін». Цікаво все-таки, ХТО із нас Андроґін?
(...a devil in Helsinki...)
Гельсінкі. Місто-порт. Місто pret-a-porter.
Дата: (Різдво прийшло позавчора, 21-го, всі борщі астрономічні,
ніхто того Різдва не упізнав, не святкував, пісень веселих не заводив.
Тільки я собі ходила квадратами з вулиць, сніг лапала і вуха затуляла від човгання машин асфальтом очманілим).
Ну от. Всьо не так, і всьо не то, коли твоя дівчина слаба. Вона, сарака, шмаркає і блимає на тебе синюшними колесами з-попід очей своїх прекрасних. Щоби не сказати «прозорих». В неї (як побочка простуди) ще попутно розвивається параноя, цікавить її паралінґвістика і паралогія (наука про паралон). Вона думає, що хоче за тебе заміж, і думає, що заміж ти її не хочеш.
А) це правда;
Б) це неправда;
В) ти розумієш, що заміж вона хоче тільки для інсценізації пісеньки Rammstein-а, коли священику в церкві на канонічне «Чи згодна ти ділити радощі і горе, гала-бала-бала-гала з сесим-оно леґінем?» дико репетується «NEIN!!»
Хєр там вас, андроґінів, розбере. Коли я працювала священиком, люди і не таке витворяли. На коминах забагали шлюб брати, на дні криниць, 23-го лютого чи й у день народження Карлоса Кастанеди. Що ти на це скажеш, Скандинавська Квітко?
Як кльово, що ви тута щось хуй просците, імпліцитники йобані, mes chers amis. Прошу дуже, причащайтеся творчим процесом.
Дивно, чого ти мені віриш в усьому, що стосується топографії. Коли мапа каже одне, а я зовсім інше, ти, зітхаючи, згортаєш мапу, і чвалаєш за мною. Дивно... Див-но. Ми завжди у таких випадках губилися, потрапляли в буревій чи просто в яку-небудь дивовижу, натрапляючи замість маркування на деревах на безмовних голих людей, що до половини повростали в ті дерева, і лиш очами на нас глипали. Чому ти завжди мені віриш? Одкровення якого чекаєш?
...Упс, дежа вю. І дежа антандю також. Моя екс-дівчина приходить до мене, коли я хворий, готує яєшню опівночі. Прибирає і миє тарілки. А, Боже, коли ж вас усіх здихаюся??? Янголиця Саша пішла в короткочасну відпустку за власний рахунок, кохана чорнявка тікає до себе у східну країну на свято зими, а ти, Скандинавська Квітко, приїдеш до мене на самісіньке наше Різдво. Та-та-та-там... (судьба стучіцца в двєрь). Ну і так далі.
А що, цікаво, буде, як почати смажити власну свою кров? Колись у школі на уроці хімії, здається, нам розповідали про хлопця, що збирався виплавити коханій каблучку із заліза, взятого з його власної крові. Він помер, так і не вцідивши із крові вдоста металу. Знаєш, завтра я почну кувати тобі міднукорону, Скандинавська Квітко. Корону до хімічного весілля.
P.S. Ти як мед, ти як мідь:
Take off your dress
Ill shake off your flesh...
Something must be written definitely for you as it is about you, nest-ce pas? I dont care at all about textual incompatibility, thats my stuff, alright? And I can give the word «alright» the look of some «olrait» or «all rite», nobody will punish me for this. Well, well (sounds like a movie).
Now I wanna be your dog.Be your doll as well. Your doc. Donc, celàa commence, mes chèeres chemises. Lets play honeymoon. Do you know this game, dear? Oh, it is really an old one. A moth-eaten one. Like a ... wait... Rococo! Thats right.
I see the moon right in another sky for you baby.Or something closer to the original version. We can entrust to each other how bloody the moon was the day-before-beforehand. It must sound stylish, as we are stylish. I mean both of us, my coconut. OK, Im buzzing off. Right now.
You and me what does
Always what does
i
t
Im hiding pieces of bread in the folders. Soon Ill have 2 dozen universal texts. Isnt it exiting? I wish you could see me now, standing against the window, curtained off with purple. Me as a blue bear, me as a blue berry. The berry singing so sa-a-adly, sadly! Im so scared to look in the mirror when midnight comes...
Flower, flower, gold and brown,
Who will pick you up and run?
Скидай свою сукню,
Я позбавлю тебе плоті...
Щось же мусить бути писане єдино для тебе і про тебе, еге ж? Мені начхати на текстуальну несумісність, то вже моя халепа, пра? І я можу обдарувати слово «пра» виглядом якого-небуть «п-ра» чи «пора», ніхто мене за це не каратиме. Гаразд-гаразд, звучить, як кінушка. Тепер я хочу бути твоїм псом. Бути також твоїм пасом. Твоїм P.S.-ом. Пс-с! Це починається, любі мої льолі. Давай побавимося в медовий місяць. Знаєш таку гру, любий? Ой, вона таки направду стара. Нафталінова, міллю поїджена. Як... зачекай... Рококо! Стопудово. Я бачу місяць прямісінько в іншому небі для тебе, малий.Або щось ближче до ориґінальної версії. Ми можемо довіряти один одному те, яким кривавим був місяць у день напередодні передвиборчих аґітацій. Це мусить виглядати стильно, бо ж і ми стильні. Кажу, ми обоє стильні, мій коко-горішку. Гаразд, я звалюю. Просто зараз.
Ти і я,- що це значить?
Завжди,- що це значить?
Заховую шматочки хліба у файли. Скоро матиму десятки зо два універсальних текстів. Чи ж то не збуджує? Шкода, що ти не годен бачити мене тепер, коли я стою навпроти завішаного пурпуром вікна. Я як блакитний ведмідь, я як блакитна вишня. Вишня, що співає так блаже-е-енно, блаженна! ( в ориґіналі: «як блакитна ягода (чорниця). Ягода, що співає так су-у-умно, сумно!)мені так лячно дивитися у люстро, коли приходить північ.
Квітко, Квітко, злотко моє,
Хто тебе…
Вьо, карочє, замахалася перекладати.
...несподівано світлий момент (як то часто буває з наближенням півночі), лист від кревної сестри. Пише про школу, культмасові заходи і шмарки з носа. Зимова тематика: