Пауль
61 {288} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Мюнхен, 16.11.1957
Паулю, коханий,
я написала Тобі, що мене влаштовуватиме будь-який час. Та тепер мушу все-таки просити Тебе в листопаді не приїжджати.
Отож, приїдь, будь ласка, до Тюбінґена{289} після 4-го грудня. Тоді я буду вільнішою.
Суботній вечір{290}, я майже не виходжу з дому і намагаюсь закінчити одну роботу за іншою, однак все рухається так повільно. На чверть години я вийшла в Англійський сад, щоб подихати свіжим повітрям, там є невеликі водойми, які нагадали мені про Віденський Штадтпарк{291} і про міст, на якому ми якось стояли, мов зачаровані.
Інґеборґ
62 {292} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Мюнхен, 22.11.1957
Четвер
Минуло сім років{293} відтоді, як ми востаннє разом святкували Твій день народження. Нерозумно і сумно.
Та тепер я на хвилю підсяду до Тебе й цілуватиму Твої очі. До останнього я хотіла надіслати Тобі щось до Парижа, та потім відчула усе-таки, що для мене це неможливо, надіслати Тобі щось туди{294}. Ти мусив би це приховати або знову завдати болю.
Я поклала подарунок для Тебе напоготові тут, і Ти віднайдеш його в мене, коли приїдеш. (Наші останні листи перетнулися — вони знову це роблять, а може, це сталося вперше!) Я думаю про Тебе, Паулю, і Ти думай про мене!
Інґеборґ
63 {295} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 23.11.1957
23-го листопада 1957 р.
Тільки один рядок, який прагне подякувати Тобі, від серця, за все.
Як ми могли тоді до смерті зацьковувати свої серця такою кількістю дріб’язкового, Інґеборґ! Кого ми тоді слухали, скажи, кого?
Вже зовсім скоро я приїду, ненадовго, на день або на два — якщо Ти цього хочеш і дозволиш мені.
Ми підемо тоді на пошуки лампи, Інґеборґ, Ти і я, ми.
Пауль
64 {296} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Мюнхен, 2.12.1957
2-го грудня
Коли Ти приїдеш, любий Паулю? Надішли мені з Тюбінґена{297} телеграму, щоб я могла зустріти Тебе. (На Франц-Йозефштрасе 9а{298}, Мюнхен 13)
Тепер це лише кілька днів…
Інґеборґ
65 {299} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Штутґарт {300} , 5.12.1957
Четвер
Післязавтра, в суботу, я буду в Мюнхені — біля Тебе, Інґеборґ.
Чи можеш Ти прийти на вокзал? Мій потяг прибуває до Мюнхена о 1202. Якщо Ти не зможеш прийти, то за півгодини я буду прогулюватися перед Твоїм домом на Франц-Йозефштрасе.
Завтра я буду в Тюбінґені (адреса: готель «Ламм» або книгарня Осіандера).
Ще два дні, Інґеборґ.
Пауль
66 {301} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман: дарчий надпис на добірці з 21 вірша з книги «Мовні ґрати», Мюнхен (?), між 7 і 9.12.1957 (?)
Для Інґеборґ
67 {302} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, посвяти до 23 віршів у книзі «Мак і пам’ять» {303} , Мюнхен (?), між 7 і 9.12.1957 (?)
над віршами «Вночі твоє тіло», «Спомин про Францію», «Нічний промінь», «Літа від тебе до мене», «Хвала далечі», «Ціле життя», «Corona», «У мандрах», «У Єгипті», «Прибій», «Хто серце своє», «Кристал», «Вночі, коли маятник зваби», «Спи собі», «Ти стала мов чужою», «Міцна фортеця», «Найбіліший голуб», «З сердець і мозку», «Ландшафт», «Тиша!», «Вода й вогонь» і «Полічи мигдаль».
і д. Т.
над віршем «Вона чеше своє волосся»
68{305}Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, дарчий надпис у збірці «Відрочений час»{306}, Мюнхен (?), між 7. та 9.12.1957 (?)