Інґеборґ
P.S. Принцеса написала мені; Неллі Закс вона надіслала 100 доларів{488}. Гайм заплатить і надішле також іншим чеки. Повідом, будь ласка, мене, чи Ти вже щось зміг отримати! У кожному разі, я, не чекаючи на Твою відповідь, ще раз напишу їй про це кілька слів, щоб усе залагодити, я це зроблю, бо вона мене просить про все їй нагадувати, отож це буде цілком природно.
І.
114 {489} Інґеборґ Бахман до Жизель Целан-Лестранж і Пауля Целана, картка до подарунка з дарчим надписом, Різдво 1958 (?)
Pour Gisele, pour Paul[17]{490}
Інґеборґ
115 {491} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Дарчий надпис у виданні: Олександр Блок {492} , «Дванадцять», Париж, Різдво 1958 р. (?), кінець січня / початок лютого 1959 р. (?)
Для Інґеборґ —
Пауль
116 {493} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 2.2.1959
2-го лютого 1959.
Інґеборґ, я кажу собі, що Твій обіцяний лист не надходить лише тому, що Тобі важко написати його, себто оскільки своїм потоком слів телефоном я ще більше ускладнив Твоє становище, яке й без того було вже складним. Отож напиши мені, будь ласка, лише кілька рядків, я знаю, що Ти знаєш, про що мені йдеться, також і в цій негідній боннській справі{494}.
Я поїду до Німеччини{495} тільки в березні — якщо Ти вважаєш, що я можу щось зробити для Тебе, то я охоче приїхав би куди-небудь, щоб поговорити з Тобою, можливо, в Зальцбург або в Базель. Чи, може, Ти б хотіла радше приїхати до Парижа?
На все добре, Інґеборґ!
Пауль
117 {496} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Цюрих, 8.2.1959
Цюрих, 8-го лютого 1959 р.
Паулю, я не відразу написала листа, бо мала тут кілька прикрих днів, з усілякою метушнею, та до всього ще й грип, не тяжкий, та я почуваюсь нездатною будь-що робити, працювати не можу, а саме до цього все так добре вдавалося. Тепер знову те ж: гаяння часу в сумнівах, пригнічений стан.
Я доконче хочу Тебе побачити й розмірковую тільки, чи пасуватимуть цього разу Базель чи Страсбурґ, уперше після цієї зміни для мене. Чи не зустрітися нам у Цюриху? Причина в тому, що для Макса все було б легшим, якби відбулася зустріч{497} поміж ним і Тобою; він попросив мене, вже набагато раніше, не уникати його. Я не знаю, чи добре Тобі це пояснюю — він знає, що Ти важиш для мене, і завжди погоджуватиметься, щоб ми зустрічалися, у Базелі, або в Парижі, або в якомусь іншому місті, однак я не маю дати йому відчути, що з ним уникаю Тебе, а чи з Тобою його.
Скажи мені, як Ти це відчуваєш! Я можу собі уявити, що це нелегко для Тебе, можливо, це буде навіть і важко, встановити контакт, однак, усе ж таки, можна було б одне одного визнавати. І Ти, звичайно ж, не повинен боятися, що в Цюриху в нас не буде достатньо часу для самих себе.
Я ще не розмовляла з Максом про наше бажання знову зустрітися, бо хотіла б спочатку знати, що Ти скажеш на це.
Паулю, будь ласка, попри це, ще хочу сказати щось стосовно Твого дзвінка, — Ти тільки тоді мені все утруднюєш, коли починаєш гадати, що я можу зрозуміти щось хибно. Ти все-таки маєш казати мені все те, у чому маєш потребу казати, нерозважне, а чи розважне, для мене це все одне, завжди підходяще й завжди все одне.
Блок{498} — чудовий, несамовитий, без жодних зусиль, це вибух німецькою, вартий подиву. Я дуже щаслива від цього, це така цілість!
Незабаром вийдуть Твої вірші, знову з нашого часу{499}. (Не забудь поцікавитися обкладинкою{500}, дуже легко стаються небажані несподіванки).
Я так часто, так багато про Тебе думаю!
Інґеборґ
118 {501} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 11.2.1959
Поштова листівка.
Панні
Інґеборґ Бахман
Цюрих
Фельдеґґштрасе 38
в Онеґґера
Вітання з Відня. 1-й район. Ам Гоф{502}.