Выбрать главу

— Я не хвилююся, — сказала міс Гебершем.

— Авжеж, ні, — відповів дядько. — Бо я знаю Гоупа Гемптона…

— Так, — мовила міс Гебершем. — Я знаю Лукаса Бічема.

— О, — сказав дядько. Потім він промовив: — Так. — А потім він сказав: — Авжеж. — А потім: — Попросімо Чика поставити чайник на вогонь, і поп’ємо кави, доки чекаємо, як вам таке?

— Це буде чудово, — відповіла міс Гебершем.

Одинадцять

Нарешті він підвівся та підійшов до одного з вікон фасаду, під якими виднівся Майдан, бо якщо це понеділок — торги, аукціон, — то субота, звісно, — день радіо та автомобілів; у понеділок тут збиралися переважно чоловіки, припарковуючи легкові автівки та вантажівки навколо Майдану і прямуючи просто до скотарень, де велися торги, і лишалися там, доки не наставав час повертатися на Майдан і обідати, а потім знову поверталися до скотарень і лишалися там доти, доки не наставав час сідати до легкових і вантажних автомобілів та їхати додому, доки геть не стемніло. Але не в суботу; тут були чоловіки і жінки, і дітлахи, і люди похилого віку, і немовлята, і молодята, які прибували сюди придбати ліцензію на шлюб у цій місцевості й завтра вінчатися в церкві; були й ті, хто здійснював закупівлю на тиждень: важливі товари і делікатеси, як-от банани, і сардини за двадцять п’ять центів, і тістечка з кондитерської, і пироги, і одяг, і панчохи, і корми для худоби, і добрива, і шестерні для рала: ні для кого це не займало багато часу, а у декого навіть і хвилини не займало, тож деякі машини навіть довго не вистоювали, і за годину чи близько того багато інших автомобілів приєднувалися до неухильної процесії, їдучи вервечкою, і досить часто — на другій передачі через тисняву довкола Майдану, то об’їжджаючи, то стікаючись на вулиці у гущавині дерев під житловими будинками, щоб розвернутися, повернутися та обігнути знову по колу Майдан, буцімто подолали весь шлях з далини навколишніх поселень, і крамничок на перехрестях, і самотніх ферм з однією метою — насолодитися напливом юрби, як люди приходять і прибувають, і рухаються, і впізнають одне одного на зефіроподібній гладіні брукованих вулиць і алейок, а також помилуватися на акуратні свіжопофарбовані будиночки у колі своїх крихітних акуратних подвір’їв, клумб і прикрашених садків, які останніми роками збільшилися, розрослися незгірше та щільніше, аніж сардини у бляшанці чи банани у гроні. У результаті радіоприймачу довелося віщати голосніше за допомогою підсилених на повну потужність пристроїв, щоб ці звуки можна було розчути у вирі бурмотіння вихлопів, скреготу шин і клацанні коробок передач, рипінні шестерень і постійному ревінні клаксонів, тому ще задовго до того, як ви дістанетеся Майдану, ви не лише не спроможетеся сказати, де один розпочав, а де інший, а й навіть не намагатиметеся розрізнити на слух, що бодай хтось там виграє чи намагається вам продати, рекламуючи.