температурного режиму. Незалежно від температури зовнішнього повітря, температура всередині вагона повинна бути 20±2 О
С (при зовнішній
температурі повітря до
О
-40 С і швидкості руху до 160 км/год). Крім того, система опалення повинна підігрівати повітря, що подається вентиляційною
установкою, забезпечувати підігрів води в системі гарячого водопостачання, а
в вагонах останніх років випуску забезпечувати обігрів головок водоналивних
труб.
Прилади опалення будь-якої системи повинні бути безпечні в пожежному
відношенні, прості в обслуговуванні і надійні в роботі. В залежності від
способу отримання тепла для обігріву вагонів системи опалення поділяються
на:
- Водяна система опалення. До неї входять: котел; труби; батареї - все
заповнене водою. Підігрів води в котлі відбувається за допомогою спалювання
твердого палива;
- Комбінована система опалення. До неї входять: котел; труби; батареї - все
заповнене водою. Підігрів води в котлі відбувається за допомогою спалювання
твердого палива або від електричних нагрівачів, які вмонтовані в основу котла
(24 ТЕНи);
- Електрична система опалення. До неї входять електропечі встановлені в
підлозі (під сидіннями і вздовж стін) та електрокалорифери, встановлені у
повітропроводі системи вентиляції;
- Змішана система опалення. До неї входять комбінована система опалення і
газова система опалення.
1.2. Будова водяної системи опалення
Водяна система опалення складається з котла, який має три частини: основу (зовнішня сорочка), середню частину (вогнева камера) і димовитяжну
трубу. Простір між зовнішньою сорочкою, вогневої камерою і димовитяжною
трубою заповнений водою. В котел вміщається ≈ 355 літрів води. На котлі є
топка з дверцятами, всередині якої є колосникова решітка, що складається з
двох половинок.
Для підтримання рівня води в системі призначений розширювач. Котли
бувають з власним розширювачем і з окремим розширювачем, з'єднаним з
котлом патрубком. Від розширювача відходять труби на малу сторону
(коридорна сторона) опалення та на більшу сторону опалення (купейна
сторона). Труби проходять між дахом і стелею до протилежного кінця вагона, там спускаються вниз утворюючи стояки, у верхніх точках стояків знаходяться
крани для випуску повітря з системи опалення, труби проходять уздовж бічних
стін, підлоги, і приєднуються до нижньої частини котла.
О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів
21
На трубах опалення встановлено батареї та крани для зливу води із
системи опалення. Грязьовики-відстійники - призначені для збирання окалини, іржі, муті, яка може бути у трубах. Вентилі для перекриття труб опалення – знаходяться біля розширювача і в основі котла. В туалетах деяких вагонів
встановлені радіатори - додаткові батареї.
Рисунок 7 – Опалювальний котел вагону (ТВЗ)
В котельному відділенні є запасний бак з якого поповнюється водою
система опалення. На котлі встановлений ручний насос - призначений для
накачування в систему опалення води, а в тих системах, де немає
циркуляційного насоса, і для посилення циркуляції води в системі опалення.
Циркуляційний насос встановлений на трубах опалення з малої сторони
опалення і призначений для посилення циркуляції води в системі опалення. У
О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів
22
тих систем, де є циркуляційні насоси на трубах з великої і малої сторони біля
основи котла встановлені дросельні заслінки (типу коркового крана) -
призначені для перекриття труб опалення перед включенням циркуляційного
насоса.
Рисунок 8 – Опалювальний котел купейного вагону (ГДР) На котлах встановлені термометрии: ртутні і дистанційні, які призначені
для вимірювання температури води в котлі. Зазвичай, встановлюється два
термометри: один показує температуру води в котлі, а другий - температуру в
повітропроводі системи вентиляції в зимовий період. Також встановлюються
на котлі гідрометри, які показують рівень води в котлі.
О.В. Гребенюк. Посібник провіднику пасажирських вагонів
23
В туалетах з неробочої і робочої сторони вагону є крани розбору гарячої
води для технічних потреб (миття підлоги, відігрівання труб умивальних чаш, фанових труб унітазів тощо).