– З чого ти взяла, що я прийду?
– Просто відчула, що тобі сьогодні знадобиться трохи турботи. Вона підморгує.
Тому що ти був у Бейлі, – насміхається голос Гріма в моїй голові. І вона вирішила, що ти будеш занадто збуджений, щоб не трахнутись зараз.
Ну що ж. Найменше, на що заслуговує Талія – це розмова про розставання.
Ми йдемо до неї на задній двір, який в основному являє собою клаптик газону та пластикові меблі, вона запалює косяк і розкурює його двом високим хлопцям. Вона сама виглядає трохи під кайфом.
– Нам треба поговорити.
Вона нахиляє голову, облизуючи доріжку до мого горла. – Кльово. Може, спершу займемося сексом?
Однозначно ні.
Я ставлю своє недопите пиво між нами, проводячи невидиму лінію. – Думаю, наш час вийшов.
– Що ти маєш на увазі? Чому? В її очах дві калюжі болю. Попри те, що ми домовилися, що все буде невимушено, я почуваюся дурнем. Це називається "ловити почуття", тому що емоції – це як грип. Ніхто ніколи про них не просить, і вони з'являються в найнезручніший момент.
Замість того, щоб констатувати очевидне, я кажу: – У мене зараз все трохи складно.
– Це через Бейлі? Її нижня губа тремтить.
Так, але я пишаюся тим, що я не мудак, тому хитаю головою. – Не тільки через неї. Я маю з'ясувати, куди я прямую після випуску, скласти план. Це не брехня. Талія хапає мене за сорочку, відчайдушно притискаючи до себе.
– Вона не хоче тебе. І їй зараз дуже погано. Не схоже, що ти зможеш переспати з нею, коли вона в такому стані.
Обережно прибираю її руки з моєї сорочки. – Таліє.
– Це правда. Вона кидає свій косяк на землю, топчеться по ньому, дивлячись на мене червоними очима. – Тобі не набридло, що тебе водять за ніс? Гаяти час на дівчину, яка тебе не розуміє? Я, я розумію тебе. Я приймаю тебе таким, який ти є. Я ніколи не завдам тобі клопоту.
А що сталося з ексклюзивними друзями по сексу? Це відхилилося від маршруту і наразі навіть не в тому стані, щоб називатися " тимчасовими".
– Сьогодні вона дістала наркотики. Я мушу зосередитися на тому, щоб допомогти їй. Я хапаю пиво, що стояло між нами, і випиваю його в розпачі.
– Звідки ти знаєш? Ти знаєш, хто їй їх продав? Талія бризкає, виглядаючи в паніці. – Боже мій, це маячня!
Я безпорадно знизую плечима, пом'якшуючи, що Талія теж піклується про Бейлз.
Гадки не маю, як Бейлі дістала наркотики в Тодос– Сантосі. Мабуть, це хтось, хто мене не знає, бо ніхто не настільки дурний, щоб так мені перечити.
– Але справа не в тому, що вона стала наркоманкою. Я не розумію, – кричить Талія, виглядаючи приниженою. – Я створена для тебе. Вона – ніщо! Просто немовля– непо, яке навіть не може тримати своє лайно в руках.
Я підводжуся, готовий піти. Вона стискає мою руку, потім падає на коліна, обхоплюючи руками мою щиколотку.
Достатньо чесний, щоб визнати, що це все моя провина, я позбавляю її барвистих слів за те, що вона говорила лайно про Бейлі.
– Слухай, справа не в тобі. Ти дивовижна. Охріненно гаряча, з тобою легко ладнати, мила. Ти знайдеш когось іншого. Ти заслуговуєш на когось іншого. Я струшую її зі своєї щиколотки, наче бездомну кішку. – У тебе неможливо не закохатися, брешу.
– Але тобі все ж вдалося цього не зробити. Вона ховає обличчя в мої спортивні штани, все ще міцно притискаючись. – Бо ти вже закоханий, чи не так?
Я нахиляю голову, безсловесно визнаючи це.
– Тьху. Ненавиджу, що закохалася в тебе. Вона сопе, потираючи руки. – Немає сенсу просити тебе спробувати зробити те ж саме, так? Вона відкочується назад, щоб сісти на терасі на задньому дворі, відновлюючи самовладання.
– Ми не обираємо, в кого закохуватися. Це те, що робить кохання таким до біса чудовим, Ті. Це як подарунок. Сюрприз – це найкраща частина.
Вона кусає губу, нетерпляче смикає ногою, обдумуючи все це.
– Про що ти думаєш? запитую я.
– Зараз я просто хвилююся за свою репутацію. Все буде добре, Леве. Вона потирає підборіддя, хмуриться. – Люди знають, що Бейлі в місті. Це буде дуже принизливо для мене, коли про це дізнаються. Всі припускали, що ти кинеш мене, як тільки вона повернеться в Тодос– Сантос. Вона витирає свій червоний ніс. – Не зважай. Це моя проблема, а не твоя.
Вона не помиляється. Я – сміття для Бейлі Фоллоухілл, і це найгірший секрет у Південній Каліфорнії.
– Я скажу їм, що ти мене кинула, я волонтер. Велике его для людей з маленькими членами.
Вона пирхає, хитаючи головою. – Ніби хтось у це повірить.
У мене в голові з'являється ідея. Річ у тім, що це насправді непогана ідея, щоб Бейлі думала, ніби я все ще прив'язаний до Талії.