Судячи з усіх каструль, що булькали на плиті, цього вечора вистачити мало всім і всього.
— Ви впевнені, що я не можу чимось допомогти? — спитала Мора. — Може, помити салат?
— О ні, Моро, тобі нічого робити не потрібно. У мене все під контролем.
— Але у вас тут стільки справ. Дайте мені якусь роботу.
— Соус. Можеш помішувати соус маринара. Фартухи — у тій нижній шухляді. Я не хочу, щоб ти заляпала свою гарненьку блузку.
Втішена, що нарешті отримала завдання, хай і бездумне, Мора пов’язала фартух з написом «Кухня Анджели» і заходилася помішувати маринара.
— Знаєш, я дуже сподівалась, що він прийде сьогодні, — сказала Анджела. — Твій друг.
«Друг». Евфемізм для чоловіка, що ділив з Морою ліжко.
— Деніел хотів прийти, — сказала Мора. — Але там хтось помер, і сьогодні ввечері він мав побути з їхньою родиною.
— Гадаю, це його робота, чи не так? Ніколи не знаєш, коли знадобишся людям.
«Його робота». Ще один евфемізм, ще один спосіб обійти незручну реальність покликання Деніела. Мора мовчки продовжувала помішувати соус.
— Життя складне, чи не так? — спитала Анджела. — Все змінюється й перевертається. Ніколи не знаєш, у кого закохаєшся.
Мора й далі помішувала соус, що парував їй в обличчя.
— Я росла доброю католичкою. І подивися на мене тепер, — сказала Анджела. — Я збираюсь розлучитися, співмешкаю з хлопцем. — Вона зітхнула. — Я лише хочу сказати, що розумію тебе, Моро. Повністю розумію.
Мора нарешті розвернулася до неї. Вони ще ніколи не розмовляли про них з Деніелом, і ця розмова серед усіх булькітливих каструль заскочила її зненацька. Обличчя Анджели розпашіло від кухонного жару, а волосся закрутилося від пару, але її погляд був прямий та твердий. І добрий.
— Ми любимо того, кого любимо, — сказала Мора.
— Правда ж? Тепер дай я піділлю тобі вина.
— Ма? — загорлав голос від вхідних дверей. — Ми всі тут!
Ґанком застукотіли кроки, і до кухні увірвалася чотирирічна Реджина.
— Бабусю! — заверещала вона і кинулася в обійми Анджели.
— Привіт-привіт-привіт! — прокричав Баррі Фрост, заходячи до кухні з упаковкою пива. — Схоже, гуляночка тут!
Усі набилися в крихітну кухню. Гебріел прийшов з двома пляшками вина. Дружина Фроста Еліс принесла букет троянд і, не гаючи часу заходилася шукати під раковиною вазу. У цьому була вся Еліс, що переходила одразу до справи. В кухні тепер стало так тісно, що Анджелі ледь вистачало місця для роботи, але вона, схоже, раділа цьому хаосу. Вона виростила в цьому будинку трьох дітей, приготувала в цій кухні тисячі страв, і сяяла, коли там відкорковували винні пляшки, а з каструль на плиті клубочилась пара.
— Вау, пані, — сказав Фрост. — Та ви наготували цілий бенкет!
А бенкет безумовно був: салати й паста, смажена ягнятина й стручкова квасоля з часником. Коли всі страви були вже на столі, і вони повсідалися на стільцях, Анджела обдарувала своїх гостей щасливою усмішкою.
— Господи, як мені цього не вистачало, — сказала вона.
— Чого, ма? — спитала Джейн. — Ґарування весь день на кухні?
— Збирання тут моєї родини.
Мора подумала, що хоч насправді вони родиною не були, сьогодні ввечері вони нею безумовно здавались. Вона оглянула стіл, подивилася на людей, яких знала роками і які знали про її недосконалості та іноді невдалі рішення, проте все дно її приймали. В усіх важливих сенсах вони були її родиною.
Гаразд, крім однієї.
— Я чула, ти — видатна солістка, — сказала Еліс Фрост, передаючи Морі салат. — Ми з Баррі з нетерпінням чекаємо на концерт.
— Ви прийдете?
— О, так. Чи він не казав тобі, як палко я люблю класичну музику?
— Сподіваюсь, він також сказав тобі, що ми — суто аматорський оркестр, тож, гадаю, ти не очікуєш рівня Карнеґі-холлу. Ми — лише лікарі, що люблять грати музику разом.
— Тобі не здається, що ці два вміння доповнюють одне одного? Вища освіта й музичні здібності? Я вважаю, що все це сприяє розвитку мозку. Коли я вчилася в юридичній школі, у нас був власний оркестр. Я грала на флейті. Ми були аматори, але збіса добрі.
Стіл обійшла миска пасти з соусом маринара. Коли дійшла до Еліс, вона насупилася і сунула її одразу Морі. Така зневага не пройшла повз увагу Анджели, в якої аж губа затремтіла від обурення. Мора спеціально поклала собі добрячу порцію пасти.